Біогеофізика
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Біогеофізика — самостійний напрям геофізики, що вивчає структуру і динаміку живих співтовариств (біоценозів) і процеси кругообігу речовин і енергії, що відбуваються в них.
Біогеофізика розглядає закономірності енергетики біосфери, її структурні особливості, явища саморегуляції і взаємодії енергії і інформації[1].
Оформилося у самостійну дисципліну на початку 60-тих років ХХ ст. У Росії першими комплексними дослідженням були роботи П. П. Второва[2]
- Хильми Г. Ф. Биогеофизическая теория и прогноз самоизреживания леса. — [1] [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Изд-во Академии наук СССР, 1955. — 84 c.
- Хильми Г. Ф. Теоретическая биогеофизика леса. — [2] [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Институт физики Земли им. О. Ю. Шмидта, 1957. — 205 c.
- Хильми Г. Ф. Основы физики биосферы. — Л.: Гидрометиздат, 1968. — 300 c.
