Васютін (Філюшкін) Василь Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васютін (Філюшкін) Василь Пилипович
Народився21 лютого 1900(1900-02-21)
село Старе Крюково Сапожковського повіту Рязанської губернії, тепер Рязанської області, Російська Федерація
Померлипень 1979 (79 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьдержавний діяч
Науковий ступінькандидат економічних наук
ЗакладІнститут географії РАНd
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

Василь Пилипович Васютін (Філюшкін) (21 лютого 1900(19000221), село Старе Крюково Сапожковського повіту Рязанської губернії, тепер Рязанської області, Російська Федерація — липень 1979, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний та комсомольський діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ України, професор. Член Центральної контрольної комісії РКП(б) у 1924—1925 роках. Кандидат у члени ЦВК СРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. У 1908 році переїхав з батьками до Санкт-Петербурга, а в 1909 році — до Одеси. У 1913—1918 роках працював котельником на судноремонтному заводі «РОПіТ», потім був слюсарем в Одесі. У 1915 році закінчив чотири класи початкової школи.

У 1917 році брав участь у створенні Спілки соціалістичної робітничої молоді в Одесі. У 1918 році служив у Червоній гвардії, брав активну участь у більшовицькому заколоті січня 1918 року.

Член РКП(б) з лютого 1918 року. У 1918—1919 роках — один із керівників комсомольського підпілля в Одесі.

У 1918—1921 роках — секретар Пересипського районного комітету Комуністичної спілки молоді міста Одеси, секретар Одеського губернського комітету Комуністичної спілки молоді України, також очолював комсомольські організації в містах Донбасу.

З вересня 1921 по грудень 1922 року — завідувач економічно-правового відділу ЦК РКСМ у Москві. Одночасно з 23 грудня 1921 по липень 1924 року — член Бюро ЦК РКСМ.

У грудні (за іншими даними — жовтні) 1922 — липні 1923 року — 1-й секретар ЦК КСМ України.

У липні 1923 (за іншими даними — 5 квітня 1924) — 12 липня 1924 року — 2-й секретар ЦК РКСМ.

Одночасно 4 вересня 1923 — 2 червня 1924 року — голова Центрального бюро юних піонерів РКСМ.

У 1924—1925 роках — слухач курсів марксизму-ленінізму при Комуністичній академії.

У 1925—1930 роках — студент економічного факультету Інституту Червоної професури при ВЦВК.

З 1930 по 1933 рік — директор Інституту промислово-економічних досліджень ВРНГ СРСР — Державної планової комісії при Раді праці та оборони СРСР.

У 1933—1934 роках — заступник голови, в 1934—1935 роках — перший заступник голови Державної планової комісії при РНК Казакської АРСР.

У 1935—1936 роках — голова Омської обласної планової комісії та заступник голови виконавчого комітету Омської обласної ради.

У 1936—1939 роках — начальник відділу розміщення продуктивних сил союзних республік Державної планової комісії при РНК СРСР.

З 1939 по 1957 рік працював завідувачем відділів у Інституті географії та економіки Академії наук СРСР.

З 1957 року — керівник Міжнародної економічної комісії Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ).

З 1959 по 1975 рік — професор кафедри політичної економії Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

З 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер у липні 1979 року в Москві. Похований на Новокунцевському цвинтарі Москви.

Автор підручника «Економічна географія СРСР» (частини 1—2, 1940, співавтор та редактор).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]