Ватсараджа
| Ватсараджа | ||
| ||
|---|---|---|
| 780 — 800 | ||
| Попередник: | Нагабхата I | |
| Спадкоємець: | Нагабхата II | |
| Смерть: | 800 | |
| Рід: | Гуджара-Пратіхари | |
| Мати: | Бхуїкадеві | |
| Діти: | Нагабхата II | |
Ватсараджа — один з наймогутніших правителів династії Гуджара-Пратіхарів. Був племінником Нагабхати I[1]
Після смерті Нагабхати I, імовірно, державою правили володарі Какушта й Девараджа, після чого до влади прийшов Ватсараджа. Перший був племінником Нагабхати I й відомостей про нього майже не збереглось. Молодший брат Какушти, цар Девараджа, також правив нетривалий час та про його правління відомостей обмаль[1].
Ватсараджа первинно правив регіоном Аванті[2]. Потім він у результаті перемоги над кланом Бханді завоював частини центрального Раджастхану. Окрім того він подолав Індраюдху з династії Аюдха, магараджу Каннауджа, і Дхармапалу, правителя Бенгалії[3][4].
Згодом правитель Раштракутів Дхрува повстав проти Ватсараджі і здобув перемогу[5]. Після цього, імовірно, володіння Ватсараджі зосередились у Раджастхані[6].
- ↑ а б Rama Shankar Tripathi, 1959, с. 228.
- ↑ Vibhuti Bhushan Mishra, 1966, с. 33.
- ↑ Sailendra Nath Sen (1999). Ancient Indian History and Civilization. New Age International. с. 266. ISBN 978-81-224-1198-0. ISBN 8122411983, ISBN 978-81-224-1198-0. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 16 лютого 2017.
- ↑ Kumar Sundram (2007). Compendium General Knowledge. Upkar Prakashan. с. 195. ISBN 978-81-7482-181-2. ISBN 8174821813, ISBN 978-81-7482-181-2. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 16 лютого 2017.
- ↑ Sen, S.N., 2013, A Textbook of Medieval Indian History, Delhi: Primus Books, ISBN 9789380607344
- ↑ Pratiyogita Darpan. Upkar Prakashan. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 16 лютого 2017.
- Vibhuti Bhushan Mishra (1966). The Gurjara-Pratīhāras and Their Times. S. Chand. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 16 лютого 2017.
- Rama Shankar Tripathi (1959). History of Kanauj: To the Moslem Conquest. Motilal Banarsidass. ISBN 978-81-208-0478-4. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 16 лютого 2017.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
