Координати: 48°43′43″ пн. ш. 24°40′31″ сх. д. / 48.72861° пн. ш. 24.67528° сх. д. / 48.72861; 24.67528
Очікує на перевірку

Волосів (Надвірнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Волосів
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Надвірнянський район
Тер. громада Переріслянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA26120110020096363
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1479
Перша згадка 1443
Населення 1601
Площа 20.086 км²
Густота населення 79.71 осіб/км²
Поштовий індекс 78412
Телефонний код +380 03475
Географічні дані
Географічні координати 48°43′43″ пн. ш. 24°40′31″ сх. д. / 48.72861° пн. ш. 24.67528° сх. д. / 48.72861; 24.67528
Водойми річка Стримба
Найближча залізнична станція Цуцилів
Відстань до
залізничної станції
1 км
Місцева влада
Адреса ради вул.Грушевського 4 , с.Волосів, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78412
Карта
Волосів. Карта розташування: Україна
Волосів
Волосів
Волосів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Волосів
Волосів
Мапа
Мапа

CMNS: Волосів у Вікісховищі

Во́лосів — село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Входить до складу Переріслянської сільської громади.

Розташування

[ред. | ред. код]

Село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від Надвірної, 1 км від залізничної станції Цуцилів. Через село протікає річка Стримба.

Історія

[ред. | ред. код]

На околиці знайдено кам'яні знаряддя праці доби міді.

Згадується 8 квітня 1443 року в книгах галицького суду[1].

Ще одна письмова згадка про село належить до 1479 року.

У податковому реєстрі 1515 року документується відсутність податків з орендованого шляхтичем Бидловським села через розорення татарами[2].

За часів польського чи австрійського панування у селі постала мазурська колонія.[3]

У селі Волосів [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.] Надвірнянського району Івано-Франківської області був замок. Можливо, Волосів у минулому був містечком, яке мало власні укріплення.

На околиці Волосова знайдено енеолітичні знаряддя праці (імовірно, тут було поселення трипільської культури). Це поселення знаходиться на південно-західній околиці села, в урочищі Копани. Його розмір — 100 на 100 метрів.

На західній околиці села в урочищі Татарські могили є поселення карпатських курганів.

Ще одне поселення культури карпатських курганів (ІІ століття нашої ери), на якому пізніше жили слов'яни, розміщується в урочищі Лучки, його розмір — три гектари.

Замок був споруджений на березі ріки Стримба в урочищі Мури. На місці фортеці є невеликий пагорб, який оточений ровами. Можливо, урочище називалось Мури через те, що замок мав муровані, тобто кам'яні стіни. В Івано-Франківській області було мало мурованих замків, більшість із них мали укріплення, що складалися з валів, ровів та дерев'яних стін. Однак неподалік — Карпати, у яких каменю багато, Пнівський замок, який був на відстані біля 20 кілометрів, складений з карпатського пісчаника, тому і волосівський замок міг бути мурованим (хоча б частково).В цьому замку за легендами жив король Волос, після того як татари спалили село і замок був зруйнований він виїхав з села. В честь нього назвали село Волосів.

На карті фон Міга 1782 року на місці, де був замок, позначено дві муровані будівлі (будівлі із каменю або цегли фон Міг позначав червоним кольором). Видно паркан, яким ці будинки були оточені.

До наших днів укріплення не дійшло, зараз на місці фортеці — невеликий пагорб, довкола якого прослідковуються рови.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1723 особи, з яких 814 чоловіків та 909 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1600 осіб.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,50 %
російська 0,44 %

Сьогодення

[ред. | ред. код]

У Волосові є навчально-виховний комплекс із окремою структурною ланкою, бібліотека, сільський клуб, лікарська амбулаторія, філія зв'язку. Село газифіковане, вуличне освітлення присутнє частково.

Макет герба села розробив підприємець Ігор Васильович Бойко.

Релігія

[ред. | ред. код]

На території села зареєстрована греко-католицька церква «Покрови Пресвятої Богородиці», отець Степан Лящун[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.113, № 1161. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Kościołek w Wołosowie // Kurjer Stanisławowski. — 1904. — № 977 (12 czerwca). — S. 1. (пол.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Народна Воля » Не стихає коляда від Різдва до Стрітення. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 3 травня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]