Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Баранов Петро Йонович
БАРАНОВ Петро Йонович
(22(10). 09.1892–05.09.1933) – рад. військ. діяч. Н. в м. Санкт-Петербург в сім’ї робітника. Чл. РСДРП(б) – ВКП(б) з 1912. За революц. ді- яльність не раз був заарештований. Під час Першої світової війни 1915 його мобілізовано на військ. службу, дезертирував, вів нелегальну революц. діяльність у Харкові, засуджений до 8 років каторги. Звільнено в лют. 1917, в лип. направлено на Румунський фронт, у верес. обрано в к-т РСДРП(б) 8-ї армії, тоді ж призначено головою фронтового від. Румчероду. За ініціативи Б. утворено тимчасовий фронтовий к-т РСДРП(б), який на поч. груд. проголосив себе ревкомом Румун. фронту, який Б. і очолив. Брав участь у переговорах з військ. міністром Румунії Янковеску, а також команд. рос. арміями на Румун. фронті Д.Щербачовим. Від січ. 1918 – голова Військово-революц. к-ту 8-ї армії, у квіт. – команд. 4-ю Донец. робітн. армією, далі воював на Південному фронті, Сх. й Туркестанському фронтах. Листоп. 1920 – січ. 1921 – чл. РВР 14-ї армії. 1921 – нач. політуправління ЗС України й Криму. Після перебування на військ. роботі в Туркестані призначений нач. і комісаром броньових сил РСЧА (1923, див. Радянська армія). Від серп. 1923 зам., з груд. 1924 нач. Військово-повітряних сил РСЧА, де провадив роботу з їх перебудови відповідно до військ. реформи М. Фрунзе 1924–25. 1925–31 – чл. РВР СРСР. Далі займався розвитком рад. авіації, працюючи з черв. 1931 у Президії Вищої ради нар. г-ва, а із січ. 1932 заст. наркома важкої пром-сті й нач. Гол. управління авіац. пром-сті. Нагороджений орденами СРСР і республік Серед. Азії.
Загинув 1933 в авіаційній катастрофі. Похований у Москві на Красній пл. біля Кремлівської стіни.
Джерела
[ред. код]- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: Р.Г. Симоненко.; url: http://history.org.ua/?termin=Baranov_P; том: 1