Вільгельм Карл Ґенц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Карл Ґенц
Народження9 грудня 1822(1822-12-09)[1][2]
Нойруппін, Східний Прігніц-Руппін, Бранденбург, Німеччина
Смерть23 серпня 1890(1890-08-23)[1][2][3] (67 років)
 Берлін, Німецький Райх
Країна Королівство Пруссія
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник
ЧленБерлінська академія мистецтв (1890)[4]
Роботи в колекціїШтедель, Берлінська галереяd, Державні художні зібрання Дрездена і Стара національна галерея
CMNS: Вільгельм Карл Ґенц у Вікісховищі
«В'їзд німецького принца-наступника в Єрусалим у 1876 р.»

Вільгельм Карл Ґенц (нім. Wilhelm Gentz; 9 грудня 1822, Нойруппін, Бранденбург — 23 серпня 1890, Берлін, Німецька імперія) — німецький історичний та етнографічно-жанровий живописець-орієнталіст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син купця. Спочатку вступив у Берлінський університет ім. Фрідріха-Вільґельма, але потім, зважившись присвятити себе живопису, вчився у А. Клебера в Берліні, з 1845 року протягом дев'яти місяців — в Антверпенській Академії мистецтв, під керівництвом Г. Вапперса, в 1846 році відправився в Лондон, потім з перервами до 1852 року займався в Парижі у П. Делароша, М. Глейра і Т. Кутюра.

У 1847 році здійснив подорож через Іспанію в Марокко. У 1850 році він відправився через Марсель і Мальту в Єгипет (який митець згодом відвідував ще п'ять разів) і на Синайський півострів. На зворотному шляху побував в Анатолії, Грецькому архіпелагові, Константинополі та Відні.

Поїздки на Схід розвинули в ньому тонку спостережливість та вплинули на захоплення орієнталістикою, створення картин із зображенням східного побуту і природи. З появою кожного нового твору В. Ґенц ставав все більш відомим живописцем. Він зображував сцени, в яких з повнотою, тонкістю і мальовничістю відбивалися характерні особливості даної місцевості та її населення, причому з дивовижною силою і правдою; передавав розкіш фарб і пекуче сонце півдня, не поступаючись в цьому плані першокласним колористам Франції. Іноді, особливо на початку творчості, він писав також картини біблійного, релігійного змісту, дотримуючись в них реалістичного напряму.

У 1874—1890 роках В. Ґенц був членом Королівської Прусської Академії мистецтв у Берліні. У 1881 році імператор Німеччини Вільгельм I призначив його професором живопису.

Як ілюстратор співпрацював з газетою «Альтанка» (Die Gartenlaube — Illustrirtes Familienblatt).

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • «Христос у Симона фарисея» (зберігалася в монастирській церкві в Нойруппіні),
  • «Христос і блудниця» (в Хемніцькому музеї),
  • «Христос серед митарів»,
  • «Транспорт невільників в степу» (в Щецинському музеї),
  • «Свято на кладовищі в Каїрі» (в Дрезденській галереї),
  • «Зустріч двох караванів в пустелі»,
  • «Базар в Алжирі»,
  • «Сільська школа у Верхньому Єгипті»,
  • «Заклинатель змій» (1872)
  • «В'їзд німецького принца-наступника в Єрусалим в 1876 р.» (найвизначніша робота В. Ґенца, зберігалася в Берлінській національній галереї). Картина отримала велику золоту медаль на Великий академічної виставці в Берліні і малу срібну медаль на Мюнхенській виставці.

Література

[ред. | ред. код]
  • Сомов А. І. Ґенц, Вільгельм-Карл // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. І 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б Karl Wilhelm Gentz — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ Берлінська академія мистецтв — 1696.
  4. ↑ https://www.adk.de/de/akademie/mitglieder/?we_objectID=53157

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вільгельм_Карл_Ґенц