Геосинкліналь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геосинкліналь (рос. геосинклиналь, англ. geosyncline, нім. Geosynklinale f) — лінійно витягнута ділянка земної кори, в межах якої інтенсивно проявляються вертикальні й горизонтальні рухи, магматизм і сейсмічність.

Геосинкліналі розвиваються протягом десятків і сотень мільйонів років і проходять кілька стадій — від прогину, найчастіше зайнятого морем, до формування на місці гірської складчастої споруди.

Для геосинкліналі характерні такі типові формації:

  • зеленокам’яна;
  • вулканогенна кремениста;
  • глинисто-сланцева;
  • флішева;
  • моласова;
  • з інтрузивних утворень — гранітоїдні інтрузії.

Особливо характерна для геосинкліналей так звана офіолітова асоціація.

Геосинкліналь — синонім геосинклінального поясу.

У розвитку геосинкліналі розрізняють дві стадії: перша – геосинкліналь являє собою переважно морський басейн з інтенсивно прогнутим дном, на якому накопичуються потужні товщі осадових порід і вулканічних лав; друга – геосинкліналь внаслідок інтенсивного підняття земної кори перетворюється в складчасту систему, а потім і в гори (наприклад, Карпати, Крим). Геосинкліналі існують і розвиваються і в наш час. Як приклад геосинкліналі, що розвивається,частина Тихого океану з пасмами Курильських островів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]