Даніель Рондо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Рондо
фр. Daniel Rondeau
Народився7 травня 1948(1948-05-07)[1][2][3] (76 років)
Ле-Меній-сюр-Оже[3]
Країна Франція
Діяльністьписьменник, журналіст, дипломат
Сфера роботитворче та професійне письмоd[4], журналістика[4], дипломатія[4] і проза[4]
ЗакладЛіберасьйон, Нувель Обс, Ле-Монд, L'Express і Paris Match
Magnum opusQ42370135?
ЧленствоФранцузька академія[5]
ПартіяGauche prolétarienned[6]
Брати, сестриGérard Rondeaud[6]
Нагороди
CMNS: Даніель Рондо у Вікісховищі

Даніель Рондо (фр. Daniel Rondeau; нар. 7 травня 1948, Ле-Меній-сюр-Оже) — французький письменник, журналіст і дипломат. Член Французької академії з 2019 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 травня 1948 року в Ле-Меній-сюр-Оже, дитячі роки провів у Шалон-сюр-Марн, здобув вищу юридичну освіту в Університеті Пантеон-Ассас (Париж). У юності став активістом маоїстської партії «Пролетарські ліві», на початку 1970-х чотири роки працював робітником на заводі з виробництва ізоляторів у Нансі (1988 року опублікував книгу під назвою «Ентузіазм» про цей період свого життя). У 1979 році побачила світ перша книга Рондо — «Chagrin lorrain, la vie ouvrière en Lorraine (1870—1914)» (Лотарінгська скорбота — життя робітників у Лотарінгії (1870—1914)), написана у співавторстві з Франсуа Боденом. У 1977 році розпочав журналістську кар'єру на радіостанції Radio Nord-Est (найвищим досягненням там стало інтерв'ю з Джонні Голлідеєм), з 1982 по 1985 рік був головним редактором відділу культури в газеті Liberation. З 1986 по 1998 рік — відомий репортер тижневика Le Nouvel Observateur, у 1999—2006 роках співпрацював у журналі L'Express, а також у Paris-Match. Займався видавничою діяльністю, наприкінці 1980-х став співзасновником видавництва Quai Voltaire. У 2008—2011 роках був послом Франції на Мальті, у 2011—2013 роках — постійним представником Франції при ЮНЕСКО. У 2017 році книга Рондо «Mécaniques du chaos» (Механіки хаосу) була удостоєна Великої премії Французької академії за роман.

6 червня 2019 року обраний членом Французької академії на місце, що залишалося вакантним після смерті Мішеля Деона.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ а б Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  4. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Académie française
  6. ↑ а б французька Вікіпедія — 2001.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даніель_Рондо&oldid=39611315