Очікує на перевірку

Джанік Файзієв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джанік Файзієв
узб. Jahongir Habibullo oʻgʻli Fayziev
Дата народження30 липня 1961(1961-07-30) (63 роки)
Місце народженняТашкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
 Узбекистан
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Професіякінорежисер, кінопродюсер, сценарист, актор
Нагороди
Державна премія Росії Премія ФСБ
IMDbID 0265747
CMNS: Джанік Файзієв у Вікісховищі

Джахонгір (Джанік) Хабібуллаєвич Файзієв (узб. Jahongir Habibullo oʻgʻli Fayziev; нар. 30 липня 1961, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР) — російський та узбецький кіноактор, режисер кіно та телебачення, сценарист і продюсер. Лауреат Державної премії Російської Федерації.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 30 липня 1961 року в акторській родині. Батько — узбецький режисер Хабіб Файзієв, мати — актриса Ойдін Норбаєва. Батьки розлучилися, коли Джаніку було менше ніж рік. Згодом мати вийшла заміж за осетинського актора Бімболата Ватаєва і від цього шлюбу Джанік має молодшого брата, Заурбека Ватаєва.

З дитинства знімався в телевізійних фільмах. У Ташкенті навчався в школі № 110. У 1983 році закінчив акторський факультет ВДІКу (майстерня Бориса Чиркова), в 1991 році — режисерський факультет ВДІКу (майстерня Юрія Озерова, на другому курсі перевівся до майстерні Іраклія Квірікадзе). Наприкінці 1980-х років почав діяльність режисером на телебаченні, де випустив кілька проєктів, серед яких цикл музичних новорічних фільмів «Старі пісні про головне» для ГРТ.

У 1989 та 1991 роках відбулися дебюти його фільмів «Кедя» («Суп із собаки») та "Сиз ким сіз? " ("Хто ви такий? "). На думку Олександра Федорова[1],

Фильмы Д. Файзиева «Кедя» («Суп из собаки») и «Сиз ким сиз?» («Кто вы такой?») опрокидывают зрителей в отечественный андеграунд, вроде бы напоминающий обычную «чернуху» — с бомжами, алкашами-работягами, с остервенением гоняющимися за беззащитной дворнягой, с псевдоинтеллигентом и псевдосексотом. Поездка на старой машине сталкивает их с абсурдистской тупостью административно-тоталитарной системы. Однако всё это погружено в атмосферу иронической стилизации с намёками то на фильмы Федерико Феллини, то на спагетти-вестерны Серджо Леоне, то ещё на что-то, как будто бы весьма далёкое от современной узбекской жизни. Наполненные неожиданными импровизациями, фильмы Д. Файзиева смотрятся на одном дыхании.

З 1993 року живе та працює в Москві. Нагороджений премією «Срібний кипарис» МКФ рекламних фільмів у Ялті (1994 рік, реклама «Мост-кард»).

1995 року перейшов на телебачення, а 2000 року заснував телевізійну виробничу студію «ФУ-24». Режисер програми «Кінопанорама» (1995, 1-й канал Останкіно), розробник ідеї та режисер програми «Перехоплення» (1997, НТВ), режисер-постановник програми "Намедни 1961-91. Наша ера" (1997, НТВ), режисер проєкту «Десять пісень про Москву» (1997, НТВ), «Володар смаку» (2003, "Перший канал"). З 2000 по 2002 рік — керівник служби виробництва Дирекції кінопоказу та кіновиробництва телеканалу ГРТ (з 2002 року — «Перший канал»), з 2002 по 2005 рік — директор Дирекції кіновиробництва «Першого каналу».

З початку 2000-х років Джанік Файзієв займається переважно постановкою кіно та телесеріалів. Він брав участь у проєкті створення фільму «Вовкодав із роду Сірих Псів», але через брак фінансування залишив його. Фільм був пізніше знятий Миколою Лебедєвим. У 2005 році Файзієв поставив фільм «Турецький гамбіт» за мотивами роману Бориса Акуніна.

У серпні 2005 року разом із колегою по «Першому каналу» Анатолієм Максимовим заснував компанію "Дирекція кіно" і до 2010 року працював там як заступник генерального директора та продюсера фільмів і серіалів, розроблених студією, у тому числі кінофільму „Адмірал“[2][3]. Після виходу з „Дирекції кіно“ створив студію "Бонанза“ та став її головним продюсером.

У 2012 році як режисер поставив фільм „Серпень. Восьмого“[4]. З того ж року є керівником експериментальної майстерні у ВДІКу.

З грудня 2016 року — генеральний директор кіностудії „КІТ“. Студія входить до структури холдингу „ Газпром-медіа“ — „ГПМ Кіно і телебачення“ (ТОВ "ГПМ КІТ“) і виробляє телесеріали переважно для каналу НТВ[5].

З січня 2020 по липень 2022 — генеральний продюсер сервісу Okko, що належить холдингу Rambler[6][7].

Особисте життя

[ред. | ред. код]
  • донька Франгіз Файзієва (нар. 15 вересня 1988) — актриса.
  • Перша дружина — актриса Ліна Есплі, працювала юристом, домогосподарка. Одружилися наприкінці 1990-х років[8].
    • донька Софія Файзієва.
    • син[9].

Під час знімання „Турецького гамбіту“ Файзієв почав зустрічатися з акторкою Ольгою Красько. Акторка не хотіла руйнувати родину режисера і вирішила припинити стосунки[10].

Донька Олеся Красько народилася 2006 року.

Весною 2011 року під час знімання „Серпень. Восьмого“ у Файзієва зав'язався роман з актрисою Світланою Івановою, коли він був ще одружений з Ліною Есплі[11]. У червні 2015 року на вечорі журналу „HELLO!“, що відбувся в рамках 37-го Московського міжнародного кінофестивалю, про їх стосунки було оголошено публічно[12][13].

Дочки Поліна (нар. 2012 року) та Мира (нар. 2018 року).

У 2019 році Файзієв з Івановою таємно одружилися, коли раніше він розлучився з Есплі[14].

Політична позиція

[ред. | ред. код]

У 2014 році підписав Колективне звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента РФ Володимира Путіна в Україні та в Криму.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]

Продюсер

[ред. | ред. код]
  • 2002 — Льодовиковий період
  • 2002 — Росіяни в місті ангелів
  • 2004 — Прикордонний блюз
  • 2005—2006 — Ад'ютанти кохання
  • 2007 — Громови. Будинок надії
  • 2007 — Сніговий ангел
  • 2007 — На шляху до серця
  • 2007 — Ленінград
  • 2008 — Адміралъ
  • 2008 — Важко бути мачо
  • 2009 — Десантура
  • 2009 — Адмірал (серіал)
  • 2009 — Зниклі
  • 2009 — Канікули суворого режиму
  • 2009— Будинок на Озерній
  • 2010 — Кохання під прикриттям
  • 2012 — Серпень. Восьмого
  • 2016 — Тонкий лід
  • 2017 — Мурка
  • 2017 — Чужий дід
  • 2017 — Втікач
  • 2017 — Молодий
  • 2017 — Клерк
  • 2017— Макарови
  • 2017 — Полювання на диявола
  • 2017 — Консультант
  • 2017 — Мертвий на 99 %
  • 2017 — Легенда про Коловрат
  • 2017 — Особистість не встановлена
  • 2018 — Фортеця Бадабер
  • 2018 — Рубіж
  • 2018 — Лінія вогню
  • 2018 — Живий
  • 2018 — Русалка. Озеро мертвих
  • 2018 — Шелест. Великий переділ
  • 2018 — Четверта зміна
  • 2018 — Обірвана мелодія
  • 2018 — Експерт
  • 2018 — Невловимі
  • 2018 — Нуль
  • 2018 — Султан мого серця
  • 2019 — Ростов
  • 2019 — Консультант. Лихі часи
  • 2019 — Негайне реагування
  • 2019 — Батальйон
  • 2019 — Наглядач маяка
  • 2019 — У клітці
  • 2019 — Метелики та птиці
  • 2019 — Куба. Особиста справа
  • 2019 — Три капітана
  • 2019 — Вітчим
  • 2019 — Епідемія
  • 2019 — Сильна слабка жінка
  • 2019 — Острів Приречених
  • 2019 — Гаряча точка
  • 2019 — Рікошет
  • 2020 — Альоша
  • 2020 — Дід Морозов
  • 2020 — Заколот
  • 2020 — Воротар Галактики
  • 2020 — БіМ
  • 2020 — Вовк
  • 2020 — Доктор Ліза
  • 2020 — Захід сонця та світанку
  • 2020 — Курорт кольору хакі
  • 2020 — Марлен
  • 2020— Мій тато не подарунок
  • 2020 — Стаття 105
  • 2020 — Уцілілі
  • 2021 — Собор
  • 2021— Ряд 19
  • 2021 — Вуличне правосуддя
  • 2021 — Чиновниця
  • 2022 — Номінація[15]
  • 2022 — Записки готельєра #Гельвеція-2
  • 2022 — Оффлайн
  • 2022 — Ворона. Тінь справедливості (серіал)
  • 2022 — Влада (серіал) (у виробництві)
  • 2022 — Більше, ніж кохання (знято у 2018)
  • 2022 — Відкрийте, поліція![16]
  • 2022 — Аксентьєв
  • 2022 — ЗАГРОза: Трепалов і Гаманець (у виробництві)
  • 2022 — Кунгур
  • 2023 — Чужий
  • 2023 — Нінель (у виробництві)
  • 2023 — Напарники (у виробництві)
  • 2023 — Міністерство (у виробництві)
  • 2023 — Любов Радянського Союзу (у виробництві)

Інші роботи

[ред. | ред. код]

Телепередачі

[ред. | ред. код]
  • 1997 — Старі пісні про головне 2 (ГРТ)
  • 1997 — 10 пісень про Москву (НТВ)
  • 1997⁣ — ⁣2000 — Намедни 1961—2003. Наша ера (НТВ)
  • 1997⁣ — ⁣1998 — Перехоплення (НТВ)
  • 1998 — Новорічна ніч-1999 (ГРТ)
  • 1999 — Новорічна ніч-2000 (ГРТ)
  • 2000 — Російська партія (Прометей АСТ)
  • 2000⁣ — ⁣2005 — Полундра! (НТВ, СТС)
  • 2000 — Російська імперія (НТВ)
  • 2000⁣ — ⁣2005 — Формула влади (Перший канал)
  • 2002⁣ — ⁣2005 — Алфавіт (ТВЦ)
  • 2002⁣ — ⁣2003 — Володар смаку (Перший канал)
  • 2005 — Брехун (НТВ)
  • 2008⁣ — ⁣2009 — І ти, Бруте? ! Всесвітня історія зрад (ТБ Центр)
  • 2010⁣ — ⁣2018 — Панночка і кулінар (ТВ Центр)
  • 2011⁣ — ⁣2022 — Готуємо з Олексієм Зіміним (НТВ)
  • 2012 — Смачно жити (ТНТ)
  • 2013⁣ — ⁣2014 — Ласкаво просимо додому! (ТБ Центр)
  • 2019⁣ — ⁣2020 — Доктор Світло (НТВ)
  • 2019 — Солодке життя (Кухня ТБ)
  • 2019 — Обід у 4 руки (Кухня ТБ)
  • 2021 — Прості секрети (НТВ)

Кліпи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Федоров А. В. Наше разное кино. [Архівовано 2022-02-03 у Wayback Machine.] — М.: ОД «Информация для всех», 2022.
  2. Фаст-худ. Огонёк. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 3 травня 2018.
  3. Сериалы и кризис: что ждет российское телевизионное кино. Эхо Москвы. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2022. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=unfit (довідка)
  4. Дмитрий Савельев (29 лютого 2012). «Грузинский гамбит» (рос.). Сеанс. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
  5. «Газпром-медиа» открыл киностудию. Холдинг увеличит производство сериалов. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
  6. Генеральным продюсером Okko стал Джаник Файзиев. www.sostav.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  7. Джаник Файзиев покинул пост генерального продюсера Okko. www.proficinema.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  8. Джаник Файзиев: фото, биография, фильмография, новости - Вокруг ТВ (англ.). Вокруг ТВ. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  9. Муж звезды сериала «Тест на беременность» вывел в свет дочерей от разных жен (рос.). deti.mail.ru. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  10. Судьба Ольги Красько. О запретном романе и об отце ребенка (рос.). m.russia.tv. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  11. Режиссёр Джаник Файзиев три года изменяет жене с актрисой Светланой Ивановой (рос.). Life.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  12. "Да, мы вместе": Светлана Иванова и Джаник Файзиев впервые вышли в свет как пара (рос.). hellomagazine.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 25 червня 2015.
  13. Светлана Иванова: «Я недавно узнала, что Никита Ефремов – мой брат» (рос.). Семь дней. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 2015.
  14. Ирина ВИКТОРОВА | Сайт „Комсомольской правды“ (24 лютого 2020). Звезда сериала «Триггер» Светлана Иванова вышла замуж за Джаника Файзиева (рос.). KP.RU — сайт „Комсомольской правды“. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  15. Okko назвал дату премьеры дебютного сериала Надежды Михалковой «Номинация»: Кино: Культура: Lenta.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  16. https://news.myseldon.com/ua/news/index/258874325[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]