Джиммі Джонстон
Джиммі Джонстон | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Джеймс Конноллі Джонстон | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 30 вересня 1944 | |||||||||||||||||||||||||||||
В'юпарк, Шотландія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 13 березня 2006 (61 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||
Аддінгстон, Шотландія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 155 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 52 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Шотландія | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | фланговий півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
1961-1963 | «Селтік» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Джиммі Джонстон (англ. Jimmy Johnstone; 30 вересня 1944, В'юпарк — 13 березня 2006, Аддінгстон) — шотландський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника.
Джонстон найбільш відомий своїми виступами за шотландський «Селтік». Є культовим футболістом для вболівальників глазговської команди, які в 2002 році вибрали його найкращим гравцем «кельтів» за всю історію клубу[1].
У період з 1964 по 1974 рік форвард захищав кольори національної збірної Шотландії, провів у її складі 23 матчі, забив чотири м'ячі[2]. Джиммі був у складі «тартанової армії», що брала участь у чемпіонаті світу 1974 року, але не зіграв на турнірі жодної зустрічі.
Народився 30 вересня 1944 року. Вихованець футбольної школи клубу «Селтік». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1963 року в основній команді того ж клубу, в якій провів дванадцять сезонів, взявши участь у 308 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Селтіка», був основним гравцем команди. За цей час дев'ять разів виборював титул чемпіона Шотландії, ставав володарем Кубка чемпіонів УЄФА, а також по шість разів ставав володарем Кубка Шотландії та Кубка шотландської ліги. 1967 року був одним з основних претендентів на отримання Золотого м'яча найкращого футболіста Європи, проте у підсумковому голосуванні зайняв третє місце, поступившись угорцю Флоріану Альберту й англійцю Боббі Чарлтону.
Влітку 1975 року Джонстон поїхав у США, де підписав контракт з клубом «Сан-Хосе Ертквейкс». Передбачалося, що Джонстон буде допомагати забивати нападнику Полу Чайлду. Однак, з десяти матчів Джонстона в США його команда програла сім, причому поспіль, а Чайлд не забив жодного гола, коли Джонстон був на полі[3]. Кар'єра Джиммі за океаном не принесла успіху[4], і вже наприкінці того ж року він був змушений повернутися до Великої Британії. За наступні п'ять сезонів вінгер часто змінював клуби, погравши в таких командах, як «Шеффілд Юнайтед», «Данді Юнайтед» (куди його запросив колишній партнер по «Селтіку» Томмі Геммелл), «Шелбурн» та «Елгін Сіті». Але закріпитися в жодній з команд футболіст так і не зміг. Незабаром після цього Джонстон оголосив про завершення кар'єри.
Помер 13 березня 2006 року на 62-му році життя від бічного аміотрофічного склерозу[5][6].
Дебют Джонстона в складі збірної Шотландії відбувся 3 жовтня 1964 року, коли «тартанова армія» в рамках Домашнього чемпіонату Великої Британії зустрічалася з Уельсом[7]. У своєму третьому матчі за «горян», яким став поєдинок проти Англії, що відбувся 2 квітня 1966 року, Джиммі, двічі вразивши ворота «трьох левів», забив свої перші м'ячі у національній команді[8].
У 1974 році форвард у складі шотландської збірної поїхав на світову першість, яка проводилася у ФРН. Команда закінчила свої виступи, посівши третє місце в групі 2[9]. Сам Джонстон не зіграв на турнірі жодного матчу. У тому ж році Джиммі провів свою останню зустріч у складі «горян» — 30 жовтня шотландці змагалися з командою НДР[10].
Всього за десять років виступів за збірну Шотландії Джонстон зіграв 23 матчі, забив чотири голи[2][11].
- Чемпіон Шотландії (9):
- Володар Кубка Шотландії (7):
- Володар Кубка шотландської ліги (6):
- Володар Кубка європейських чемпіонів (1):
- ↑ Brian Glanville (14 березня 2006). Brilliant Celtic and Scotland winger who took the European Cup with the Lisbon Lions. Guardian. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 4 лютого 2012. (англ.)
- ↑ а б Jimmy Johnstone — A Squad. Scottish FA. Процитовано 4 лютого 2012. (англ.)
- ↑ David Tossell (2012). Playing for Uncle Sam: The Brits' Story of the North American Soccer League. Random House. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.
- ↑ Роджер Baillie (19 березня 2006). Genius who lived by magic and mischief. Jimmy Johnstone Official Site. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 травня 2014. (англ.)
- ↑ Celtic great dies at 61. BBC Sport. 13 березня 2006. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 4 февраля 2012. (англ.)
- ↑ Скончался легендарный хавбек «Селтика». Спорт-Экспресс. 13 марта 2006. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 26 лютого 2012.
- ↑ Wales v Scotland. Scottish FA. Процитовано 25 лютого 2012. (англ.)
- ↑ Scotland v England. Scottish FA. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 25 лютого 2012. (англ.)
- ↑ Чемпіонат світу 1974. Wild Stat. Процитовано 25 лютого 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Scotland v Germany (East). Scottish FA. Процитовано 25 лютого 2012. (англ.)
- ↑ Jonathan Paisley (7 липня 2008). Celtic статуя memorial to legend Jinky. Evening Times. Процитовано 25 лютого 2012. (англ.)
- Джиммі Джонстон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 30 вересня
- Народились 1944
- Померли 13 березня
- Померли 2006
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1974
- Шотландські футболісти
- Гравці збірної Шотландії з футболу
- Футболісти «Селтіка»
- Футболісти «Шеффілд Юнайтед»
- Футболісти «Данді Юнайтед»
- Футболісти «Елгін Сіті»
- Футболісти «Сан-Хосе Ерсквейкс» (1974—1988)
- Переможці Ліги чемпіонів УЄФА
- Померли від бічного аміотрофічного склерозу