Дубенка (Чортківський район)
| село Дубенка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310120035955 |
| Облікова картка | Дубенки |
| Основні дані | |
| Засноване | 1698 |
| Населення | 679 |
| Територія | 2,694 км² |
| Густота населення | 252,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48350 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°3′19″ пн. ш. 25°10′38″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 25.17722° сх. д. |
| Водойми | Коропець |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Дубенка | |
 Дубенка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дубенка (до 2008 року — Дубенки́[1]) — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на сході району. До села приєднано хутори Гута та Слобідка Долішня. У зв'язку з переселенням жителів хутори Дубовиця і Кадуби виключені з облікових даних.
Населення — 689 осіб (2003).
До 2018 — центр Дубенківської сільської ради. Від 2018 року увійшло у склад Монастириської міської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[2]
Поблизу Дубенків виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та трипільської культури.
Відоме з XVIII століття. 15 квітня 1823 року судом було прийнято рішення (не підлягало оскарженню), яким спірні ґрунти (земельні ділянки) ставали власністю дідича Скварчиньського, що викликало напад селян на панський маєток.[3] Діяло українське товариство «Просвіта».
Пізнішим власником маєтку був Людвік Скварчинський.
У національно-визвольній боротьбі брали участь члени ОУН та вояки УПА, серед них:
- Ганна (1925 р. н.), Євдокія (1922 р. н.) і Марія (1927 р. н.) Білик, Михайло Волошин (1907 р. н.), Йосип Гадиняк (“Громенко”; 1923), Андрій Гала (“Трембіта”; 1921 р. н.), Анелія (1922 р. н.), Іван (1920 р. н.), Михайло (1893 р. н.), Михайло (1920 р. н.), Текля (1898 р. н.) Гриньківи, Антон Залецький (1919 р. н.), Михайло (1922 р. н.) і Михайлина (1925 р. н.) Зінькевичі, Марія Кочан (1901 р. н.), Михайло Кочерай (1930 р. н.), Антін Михайлів (1922–1941), Антон (1936 р. н.), Микола (1920–1941), Михайло (1931 р. н.), Олена (1906 р. н.) та Яків (1903 р. н.) Радомські, Петро Сабадаш (1922 р. н.), Михайло Хмарний (1922 р. н.), Василь (1905 р. н.), Костик (1907 р. н.), Панько (1922 р. н.) та Семен (1902 р. н.) Штангрети і багато інших.
1957 року внаслідок повені були підтоплені будинки.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[4].
Станом на 29 березня 2020 року в селі було інфіковано 2 особи COVID-19 (і 44 в районі).[5]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610675, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 449 виборців, явка 56,35%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,30%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 11,90%, за Українську стратегію Гройсмана — 9,92%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 33,60%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 24,51%, за Аллу Стечишин (самовисування) і Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — по 10,28%[7].
Церкви:
- Успення Пресвятої Богородиці (1878, кам'яна, УГКЦ),
- Святих верховних апостолів Петра і Павла (1885, кам'яна, УГКЦ),
- каплиця (1992 р.).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипана могила Борцям за волю України (1938; відновлена 1992), встановлено пам'ятний хрест на хуторі Слобідка Долішня з нагоди 2000-ліття народження Ісуса Христа (2000).
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
- Осиф Михайло Іванович (1980—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни[9].
-
Дорога в село -
Придорожній знак на в'їзді в село Дубенка -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (колишній костел) 1939р. -
Церква Успення Пресвятої Богородиці (1878) -
Церква Святих верховних апостолів Петра і Павла (1885) Колишній костел в с. Долішня Слобідка -
Клуб -
Школа -
Дубенківська сільська рада -
Символічна могила Борцям за волю України. -
Капличка -
Вулиця в Слобідці Долішній -
Краєвид біля села
_1939%D1%80._%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg)
_%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg)
_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB_%D0%B2_%D1%81._%D0%94%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0.jpg)
- ↑ Картка постанови про перейменування[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ T. H. Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.— Opole: Solpress, 2010. — 256 s. — S. 90—91. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Щербак Л. Черемшинський Остап (Євстахій) Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 598. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Терпів пекельний біль і переконував рідних, що все добре. Прощаються з Михайлом Красневичем (Осифом) - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2022.
- Уніят В., Фецич І. Дубенки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 538. — ISBN 966-528-197-6.
- Лихацька Т., Уніят В., Федечко І. Дубенка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 53—54. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Dubienko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 190. (пол.)
