Дурач Теодор

Дурач Теодор
Псевдо	Profesor
Народився	9 лютого 1883(1883-02-09) Чупахівка, Охтирський район, Богодухівська округа, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	12 травня 1943(1943-05-12) (60 років) Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх
Країна	Республіка Польща
Діяльність	адвокат
Alma mater	Імператорський Харківський університет
Знання мов	польська
Заклад	Імператорський Харківський університет
Членство	League for the Defense of Human and Civic Rightsd
Партія	Польська робітнича партіяd і Комуністична партія Польщі
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Теодор Франтішек Дурач (пол. Teodor Duracz; нар. 9 лютого 1883(18830209), Чупахівка, Охтирський район, Сумська область — пом. 12 травня 1943, Варшава, Польща) — правник, адвокат, член Української Центральної Ради, польський комуністичний діяч.

Навчався у Охтирській гімназії, юридичному факультеті Харківського університету (1904—1908). У 1905 р. заарештовувався. Після закінчення університету в 1908 р. працював у с. Олександрівка Херсонської губернії. Член Польської партії соціалістичної-лівиці. 1917 р. — член Української Центральної Ради. Кандидат в депутати Всеросійських Установчих Зборів від Київської губернії за списком РСДРП(б), СДКПіЛ та ППС-лівиці. З кінця 1917 р. — комісар польських справ Донецько-Криворізької Республіки та редактор газети цього ж комісаріату . З серпня 1918 р. — у Польщі. Член Комуністичної партії Польщі.

Агент радянської розвідки у Польщі. Офіційно у 1922—1937 рр. — юрист торговельного представництва СРСР у Варшаві. Співробітник Міжнародної організації допомоги революціонерам. Одночасно був приватним адвокатом. Був захисником у кількох процесах проти комуністів та радянських шпигунів у польських судах. У 1930-х рр. — віце-голова прокомуністичної Ліги оборони прав людини та громадянина. 1941 р., з початком радянсько-німецької війни його квартира у Варшаві була головним пунктом збору для радянських диверсантів.

У березні 1943 р. заарештований та страчений гестапо.

Памʼять

Після завершення Другої світової війни його імʼям було названо чимало вулиць та площ, а також Центральна правнича школа. До 2011 року імʼя Теодора Дурача носила школа № 69 м.Варшави.

Праці

• Duracz T. Mowy obroncze. (Material zebra i objasnieniami opatrzyl Adam Wendel), Ksiazka i Wiedza, 1959, 160 s.

Джерела

• Biuro Edukacji Publicznej IPN «Teodor Franciszek Duracz (1883—1943)» [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] — informacja historyczna
• Adwokat Duracz, agentem bolszewickim, «Walka z bolszewizmem» (1930), z.29.
• Słownik biograficzny działaczy polskiego ruchu robotniczego, t. 1, Warszawa 1978.
• Barcikowski W., Spychalski M. Teodor Duracz: 1883—1943, nakładem Komitetu Uczczenia Pamięci Teodora Duracza, 1948, 76 s.
• Duraczowa R. Teodor Duracz: jakim go widze, Warszawa, 1972.
• Archiwum Akt Nowych, zespoł 1244/0