Очікує на перевірку

Дівчина, що читає лист біля відкритого вікна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Дівчина, що читає лист біля розкритого вікна»
нід. Brieflezend Meisje bij het Venster

Автор Ян Вермер
Час створення 1657/1659
Розміри 83 x 64,5 см
Матеріал Полотно, олія
Місцезнаходження Галерея старих майстрів (Дрезден)

«Дівчина, що читає лист біля розкритого вікна» (нід. Brieflezend Meisje bij het Venster) — картина нідерландського художника Яна Вермера (1632—1675). Створена в 1657 або 1659 році. Зберігається у Галереї старих майстрів, Дрезден (інвен. номер Gal.-Nr. 1336).

Історія

[ред. | ред. код]

У 1724 році під час правління Августа III Саксонського картина поступила до Дрезденської галереї. Спочатку прписувалась пензлю Рембрандта або автору, який працював в «манері Рембрандта».

Повернено ім'я Вермера у 1806 році, а в 1862 році була гіпотетично ідентифікована із «Дівчиною, що читає у кімнаті», що згадана під номером 22 каталогу аукціону Пітера ван дер Ліпа, який відбувся у 1772 році в Амстердамі. Тоді картина оцінювалася у 110 флоринів.

Картина після рестовраціі. 2021 рік.

На картині зображена дівчина у профіль, яка за столом читає лист від коханого. Мотив листа часто зустрічається і в інших картинах Вермера. У куті кімнати стоїть гарне крісло із шкіряною спинкою, у той час як передній план занятий столом, вкритим щільним східним килимом, на який поставлена таця з фруктами, схожа на ту, що зображена у «Дівчині, що спить» з Музею Метрополітен у Нью-Йорку. Кімната та сама, тільки показана зі сторони розділеного на квадрати вікна, що не зображене на нью-йорській картині. Ліворуч зелена портьєра відділяє сцену від глядача: живописний прийом, який застосовували багато голлданських художників; у той час, як червона завіса звисає над вікном.

Схема картини стане типовою для творів Вермера. Незвична проробка найдрібніших деталей: можна відрізнити кожну ворсинку вовняної тканини і пилинку на поверхні килима; кожну складк сукні дівчини; сам матеріал віконного скла. Художник відкрив новий спосіб зображення світла, яке, надходить із окремиї джерел, об'єднується і зосереджує увагу глядача на головному персонажі.

Проведені дослідження роботи в рентгенівських променях свідчать про те, що на полотні художник планував зобразити амура.[1][2][3] Дослідник Норберт Шнейдер бачить у натюрморті та зім'ятій скатертині на столі символи порушеної обітниці подружньої вірності і позашлюбних відносин. Яблука і персики є алюзією на біблійну історію гріхопадіння.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Дрезденская картинная галерея. — Москва : «Директ-Медиа», 2011. — Т. 8. — 95 с. — (Великие музеи мира) — ISBN 978-58-710-7247-9. (рос.)
  • Маурисия Тазартес. «Вермеер». — /Пер. с ит. С.Г. Загорская. — М. : «Омега», 2011. — 160 с. — («Гении искусства») — 3000 прим. — ISBN 978-5-465-02561-4. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Купидон Вермеера наконец-то вновь увидел свет. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
  2. Restoration of Vermeer Painting in Germany Reveals Hidden Image of Cupid. Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
  3. Vermeer's 'hidden' Cupid is the enigmatic artist's latest mystery. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]