Координати: 50°45′28″ пн. ш. 24°13′41″ сх. д. / 50.75778° пн. ш. 24.22806° сх. д. / 50.75778; 24.22806
Очікує на перевірку

Дігтів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дігтів
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Тер. громада Володимир-Волинська міська громада
Код КАТОТТГ UA07020010030038702
Облікова картка Дігтів 
Основні дані
Засноване 1570
Населення 341
Площа 1,247 км²
Густота населення 273,46 осіб/км²
Поштовий індекс 44786
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°45′28″ пн. ш. 24°13′41″ сх. д. / 50.75778° пн. ш. 24.22806° сх. д. / 50.75778; 24.22806
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Відстань до
обласного центру
89 км
Відстань до
районного центру
13 км
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Данила Галицького 5, Володимир, Волинська область, 44701
Карта
Дігтів. Карта розташування: Україна
Дігтів
Дігтів
Дігтів. Карта розташування: Волинська область
Дігтів
Дігтів
Мапа
Мапа

Дігті́в — село в Україні, у Володимир-Волинській громаді Волинської області.

Розташоване село за 13 кілометрів від районного центру та 91 кілометр — від обласного (міста Луцька). Населення станом на 1 січня 2018 року — 302 жителі та 122 двори[джерело?].

Площа села складає 125 га, з них — 42га — відведено під хати та присадибні ділянки, а 41 га — орна земля.[джерело?]

Історія

[ред. | ред. код]

Дігтів був

«Володимирського повіту Хотячівської волості при старому шляху з Володимира до сіл, що положені в долині річки Бугу. Село над річкою Гнидою або Студенкою, яка має свої джерела в селі Калусові і протікає коло сіл: Дігтева, Бискупич, Суходіл, Ласкова і впадає в місті Устилузі до річки Буг. Село ділиться на кутки: Раковиця, Кінець, Двір і урочища в полях — Бомкова долина, Загуменки, Заднє коло, Придатки, За млином, Від Низкенич, Коло криниці, Провалля, Дубина, до 1845 року був великий водяний млин. За переказом, тут була колись стара церква, яка стояла в урочищі Криниця. Село разом із Суходолами належало в 16-17 століттях поміщикові Загоровському. Ще в 1570 році Дігтів був власністю Василя Загоровського, який з Суходіл і Дігтіва платив від 20 ¼ дворищ і 27 городів і 10 город. В околицях села, над річкою, часті знахідки з доби неоліту і бронзи, а також римського періоду»

 — Олександр Цинкаловський.

Перша офіційна згадка про село Дігтів датується 1583 роком.[джерело?]

До 26 червня 2017 року село входило до складу Зарічанської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 340 осіб, з яких 157 чоловіків та 183 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 339 осіб.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,71 %
російська 0,29 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Зарічанська сільська рада Волинська область, Володимир-Волинський район. Верховна Рада України. Процитовано 15 серпня 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Борисюк Степан «Волинське Прибужжя: крізь серце й заметіль століть», — Новововлинськ, 2007 р.
  • «Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь», — Луцьк, 1998 р.
  • «Сакральне мистецтво Волині», Луцьк, — 2002 р.
  • Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся», — Канада, 1984 р. Т.1.
  • Історія України (в-цтво «Шкільний світ», № 5,6)
  • Пронько М. Історія міст і сіл УРСР у 26 томах, -Київ, 1970 р.

Посилання

[ред. | ред. код]