Жан-Батист Векерлен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-Батист Векерлен
фр. Jean-Baptiste Weckerlin

Фотопортрет Векерліна роботи Жана-Ніколя Трушелю.
Ім'я при народженніфр. Jean-Baptiste Théodore Weckerlin
ПсевдоMarc Giroflée[1]
Народився9 листопада 1821(1821-11-09)[2][3][…]
Гебвіллер[2]
Помер20 травня 1910(1910-05-20)[2][3][…] (88 років)
Гебвіллер
Країна Франція
Місце проживанняrue Rougemontd, IX округ Парижа[5]
Діяльністькомпозитор, письменник, музикознавець, фольклорист, бібліотекар
Alma materПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіLouis Antoine Ponchardd, Галеві Жак Франсуа Фроманталь і Antoine Elwartd
Знання мовфранцузька[3]
Жанркласична музика
Посадаlibrary curatord і library curatord
Автограф
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Жан-Батист Векерлен (фр. Jean-Baptiste Weckerlin; 29 листопада 1821, Гебвіллер, Ельзас — 20 травня 1910, Троттберг, нині у складі Гебвіллера) — французький архіваріус, бібліотекар, композитор, музикознавець-фольклорист, педагог і хормейстер.

Біографія

[ред. | ред. код]

До 1844 року навчався у Страсбурзі, потім поступив у Паризьку консерваторію, де навчався вокалу у Антуана Поншара і композиції у Фроманталя Галеві. Деякий час викладав там же вокал. У 1850—1855 роках — один з хормейстерів паризького Товариства святої Цецилії. З 1863 року помічник консерваторського бібліотекаря, в 1876 році після смерті Фелис'єна Давида зайняв посаду завідувача бібліотекою Паризької консерваторії і виконував відповідні обов'язки аж до своєї важкої хвороби у 1909 році; в 1885 р. опублікував каталог бібліотеки.

Композиторська спадщина Векерлена включає в себе, перш за все, деяку кількість опер, переважно одноактні комічні і, починаючи з «Органіста в скруті» (фр. L'Organiste dans l'embarras); частина опер Векерлена написана на лібрето на ельзаському діалекті. Однак найбільшу популярність принесли йому обробки та переклади французьких народних пісень, зібрані у виданні «Пастушачі наспіви, романси і пісні XVIII століття» (фр. Bergerettes, romances et chansons du XVIIIe siècle; 1860). Крім того, Векерлен написав монографію «Історія інструментування з XVI століття до теперішнього часу» (фр. Histoire de l'instrumentation depuis le seizième siècle jusqu'à l'époque actuelle; 1875).

Твори

[ред. | ред. код]

Опери

[ред. | ред. код]
  • 1853 — Органіст в скруті

Пісні

[ред. | ред. код]
  • 1853-55 — Відлуння минулого (збірник пісень), у т.ч популярні:
    • Ах, чому я не галявина.
    • Діви, поспішайте.
    • Лизетта встала.
    • Мама, що таке любов.
    • Не забудьте, дітки.
    • Ні, вірити не в силах я.
    • Нінетта.
    • О пастушка молода.
    • Пастушка, різвушка.
    • Прийди скоріше, весна.
    • Пісня метелика.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117178101 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в SNAC — 2010.
  5. ↑ Journal des débats, Journal des débats politiques et littéraires, Journal des débats, Journal des débats et des décrets de l’assemblée nationale, الديبا / (not translated to fr) — Paris: Louis-François Bertin, 1910. — ISSN 1770-619X; 2420-6474
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан-Батист_Векерлен&oldid=30470052