Жан-Батист Векерлен
Жан-Батист Векерлен | |
---|---|
фр. Jean-Baptiste Weckerlin | |
Фотопортрет Векерліна роботи Жана-Ніколя Трушелю. | |
Ім'я при народженні | фр. Jean-Baptiste Théodore Weckerlin |
Псевдо | Marc Giroflée[1] |
Народився | 9 листопада 1821[2][3][…] Гебвіллер[2] |
Помер | 20 травня 1910[2][3][…] (88 років) Гебвіллер |
Країна | Франція |
Місце проживання | rue Rougemontd, IX округ Парижа[5] |
Діяльність | композитор, письменник, музикознавець, фольклорист, бібліотекар |
Alma mater | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Вчителі | Louis Antoine Ponchardd, Галеві Жак Франсуа Фроманталь і Antoine Elwartd |
Знання мов | французька[3] |
Жанр | класична музика |
Посада | library curatord і library curatord |
Автограф | |
Нагороди | |
Жан-Батист Векерлен (фр. Jean-Baptiste Weckerlin; 29 листопада 1821, Гебвіллер, Ельзас — 20 травня 1910, Троттберг, нині у складі Гебвіллера) — французький архіваріус, бібліотекар, композитор, музикознавець-фольклорист, педагог і хормейстер.
До 1844 року навчався у Страсбурзі, потім поступив у Паризьку консерваторію, де навчався вокалу у Антуана Поншара і композиції у Фроманталя Галеві. Деякий час викладав там же вокал. У 1850—1855 роках — один з хормейстерів паризького Товариства святої Цецилії. З 1863 року помічник консерваторського бібліотекаря, в 1876 році після смерті Фелис'єна Давида зайняв посаду завідувача бібліотекою Паризької консерваторії і виконував відповідні обов'язки аж до своєї важкої хвороби у 1909 році; в 1885 р. опублікував каталог бібліотеки.
Композиторська спадщина Векерлена включає в себе, перш за все, деяку кількість опер, переважно одноактні комічні і, починаючи з «Органіста в скруті» (фр. L'Organiste dans l'embarras); частина опер Векерлена написана на лібрето на ельзаському діалекті. Однак найбільшу популярність принесли йому обробки та переклади французьких народних пісень, зібрані у виданні «Пастушачі наспіви, романси і пісні XVIII століття» (фр. Bergerettes, romances et chansons du XVIIIe siècle; 1860). Крім того, Векерлен написав монографію «Історія інструментування з XVI століття до теперішнього часу» (фр. Histoire de l'instrumentation depuis le seizième siècle jusqu'à l'époque actuelle; 1875).
- 1853 — Органіст в скруті
- 1853-55 — Відлуння минулого (збірник пісень), у т.ч популярні:
- Ах, чому я не галявина.
- Діви, поспішайте.
- Лизетта встала.
- Мама, що таке любов.
- Не забудьте, дітки.
- Ні, вірити не в силах я.
- Нінетта.
- О пастушка молода.
- Пастушка, різвушка.
- Прийди скоріше, весна.
- Пісня метелика.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117178101 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Journal des débats, Journal des débats politiques et littéraires, Journal des débats, Journal des débats et des décrets de l’assemblée nationale, الديبا / (not translated to fr) — Paris: Louis-François Bertin, 1910. — ISSN 1770-619X; 2420-6474