Жан Масе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Масе
фр. Jean Macé
ПсевдоJean Moreau[1]
Народився22 серпня 1815(1815-08-22)[2][3][4]
former 3rd arrondissement of Parisd, Париж, Франція
Помер13 грудня 1894(1894-12-13)[2][3] (79 років)
Монтьє
ПохованняБебленайм
Країна Франція
Діяльністьпедагог, політик, дитячий письменник, педагог, письменник
Alma materКолеж Станіслава в Парижі
Знання мовфранцузька[3][5]
ЧленствоLigue de l'enseignementd
ПосадаПожиттєвий сенаторd і президент[d]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Жан Масе (фр. Jean Macé; 22 серпня 2015, Париж — 13 грудня 1894, Монтьє, Ена) — французький викладач, письменник, видавець і політик. У 1866 році заснував Лігу народної освіти з метою звільнення школи від клерикального впливу[6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Син робітника. Навчався з відзнакою в паризькому коледжі імені Станіслава. Видав безліч науково-популярних книг для юнацтва та дитячого віку.

У 1864 році він разом з П. Сталем (псевдонім письменника П'єра-Жюля Етцеля, 1814—1886) заснував «Magasin d'éducation et de récréation». У 1863 році Масе організував «Товариство комунальних бібліотек Верхнього Рейну»; його історію він розповів в повісті «Morale en action», а системі дії суспільства присвятив багато журнальних статей[7].

У 1866 році він став ініціатором Ліги народної освіти (фр.). Незважаючи на тиск з боку імперії, потім за часів клерикально-монархічної реакції, рух, який ініціював Масі, продовжив зростати і розширюватися. У 1876 році в лізі налічувалося 210 товариств, які мали в розпорядженні бальш як пів мільйона книг; членів було більше 30 000, заснованих лігою народних і комунальних бібліотек — понад 400. З 1878 року ліга користувалася сприянням міністрів освіти. У квітні 1881 року ліга отримала федеративний устрій. Вона багато сприяла становленню республіки, розвиваючи серед мас свідомість політичних обов'язків[7].

З 1883 року Масі був беззмінним сенатором[7].

Видання

[ред. | ред. код]

Автор численних науково-популярних книг для юнацтва та дитячого віку, серед яких найбільш відомі[7]:

  • «Історія шматочка хліба» (Histoire d'une bouchée de pain);
  • «Дідусева арифметика, або історія двох маленьких торговців яблуками» (L'arithmétique du grand papa: Histoire de deux petits marchands de pomme);
  • «Слуги шлунка: Історія п'яти почуттів» (Les Serviteurs de l'estomac);
  • «Казки Масе і Сталя» (переклад Марка Вовчка, вид. Звонарьова, СПб. 1872);

Інші:

  • «Contes du Petit-Château» (1862),
  • «Théâtre du Petit-Château» (1862),
  • «Le Génie et la petite ville» (1866),
  • «L'Anniversaire de Waterloo» (1868),
  • «Le premier livre des petits enfants» (1869),
  • «Les Idées de Jean-François» (1872-73),
  • «La Grammaire de mademoiselle Lili» (1878),
  • «La France avant les Francs» (1881).

Література

[ред. | ред. код]
  • Абрамов Я. В. Два великих француза: благодетель человечества Луи Пастер и апостол образования Жан Масэ. — СПб. : М. Городецкий, 1897.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/mace_jean1508r3.html
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ Масе // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
  7. ↑ а б в г Масе, Жан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан_Масе&oldid=38469506