Заланів
| село Заланів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Рогатинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040270240063619 |
| Основні дані | |
| Населення | 598 |
| Площа | 5,753 км² |
| Густота населення | 103,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77012 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′44″ пн. ш. 24°32′29″ сх. д. / 49.46222° пн. ш. 24.54139° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
| Карта | |
  Заланів | |
 Заланів | |
| Мапа | |
| |
Зала́нів — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Через село тече річка Струга, права притока Гнилої Липи.
30 травня 1440 року княгиня Марія Гольшанська село «Залунів» разом із селами Дички, Підкамінь у Галицькій землі подарувала своєму чоловікові — Михайлу Гольшанському.[1]
У 1446 році прокуратором Заланова був Лучан[2].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі[3].
1906 року священиком Омеляном Ваньом тут були засновані, почали діяти «Заланівські курси», які стали надійною підвалиною української гімназії імені Володимира Великого в Рогатині, урочисто відкритої 15 вересня 1909.
У 1939 році в селі проживало 1250 мешканців (1110 українців, 70 латинників, 40 євреїв і 30 німців та інших національностей)[4].
Історичний музей (посів III. місце на огляді-конкурсі музеїв історії населених пунктів області — 2015)[5].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[7].
- Захарків Микола Степанович-«Скала» — кущовий провідник ОУН (1945—1948), Лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА
- Кирилюк Юліан Васильович — заступник командира сотні, хорунжий УПА, провідник Бібрецького надрайонного проводу ОУНР, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА.
- Василь Іванович Мельник (1924 — 2009) — голова Рогатинської районної станиці Всеукраїнського братства вояків УПА[8].
- Микитка Осип — український військовий діяч, сотник УСС, генерал-майор УГА.
- Бжозовський Кароль — польський поет[9].
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.81, № 807 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.146, № 1642 [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 69 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ На Прикарпатті нагородили кращі музеї історії населених пунктів. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ В. Мельник: життя, присвячене Україні. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- ↑ Załanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.)
- Załanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.)
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Бабухів • Беньківці • Березівка • Бойки • Букачівська Слобода • Васючин • Вербилівці • Верхня Липиця • Виспа • Витань • Вишнів • Вільхова • Воронів • Воскресинці • Гоноратівка • Городиська • Григорів • Данильче • Дегова • Дички • Діброва • Добринів • Долиняни • Жовчів • Журавеньки • Журів • Загір'я • Заланів • Заливки • Залип'я • Залужжя • Зеленів • Зруб • Йосипівка • Кліщівна • Княгиничі • Козарі • Колоколин • Конюшки • Корчунок • Кривня • Кутці • Липівка • Лопушня • Луковець-Вишнівський • Луковець-Журівський • Луковище • Лучинці • Любша • Малий Заланів • Малинівка • Мельна • Нижня Липиця • Обельниця • Перенівка • Підбір'я • Підвиння • Підгороддя • Підкамінь • Підмихайлівці • Погребівка • Помонята • Посвірж • Потік • Приозерне • Пуків • Путятинці • Руда • Сарники • Світанок • Стратин • Уїзд • Фрага • Чагрів • Чернів • Черче • Чесники • Юнашків • Явче • Яглуш |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
