Замок «Князь»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок Ксьонж
пол. Zamek Książ, нім. Schloß Fürstenstein
Замок Ксьонж. 2006

50°50′31″ пн. ш. 16°17′31″ сх. д. / 50.84194° пн. ш. 16.29194° сх. д. / 50.84194; 16.29194
Статусзамок
Статус спадщиниоб'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Країна Польща
РозташуванняВалбжих
Архітектурний стильготика, бароко, рококо
ЗасновникСілезькі П'ясти
Будівництво1288 — 1292
ВласникKonrad of Strzegomd
Сайтwww.ksiaz.walbrzych.pl
Замок «Князь». Карта розташування: Польща
Замок «Князь»
Замок «Князь» (Польща)
Мапа

CMNS: Замок «Князь» у Вікісховищі

Замок «Ксьонж» (пол. Zamek Książ, нім. Schloß Fürstenstein) — найбільший замок у Нижній Сілезії, третій за величиною замок у Польщі (після замку в Мальборку і замку на Вавелю). Розміщений у дільниці міста Валбжих — Ксьонж, у природному парку, з видом на річку Пелчниця (Pełcznica) і є однією з головних туристичних пам'яток міста Валбжиха.

Історія

[ред. | ред. код]

Починаючи від XIII ст. німецька назва замку змінювалася від Wistenberch до Vorstinberch, Vorstinburg, Fürstenberg і нарешті Fürstenstein (князівський камінь). У 1263 році замок був зруйнований королем Богемії Отокаром II.

Старий замок «Князь». 2014

На місці старого замку князь Болько І Суворий[pl] у 1288—1292 роках відбудував новий замок і оселився в ньому. Його внук Болько ІІ Малий продовжив розбудову замку, однак після смерті князівни Агнеси в 1392 році замком заволодів чеський монарх Вацлав IV.

Воєначальник угорського короля Матвія Корвіна — Георг фон Штайн[de], який на чолі угорських та вроцлавських військ заволодів замком, став наступним власником замку в 1483—1490 роках і теж доклав зусиль для його відновлення і розширення. 1497 року чеський і угорський король Владислав II продав замок своєму придворному Йоганові фон Шеленбергу, який пізніше перепродав його в 1503 році сім'ї Гауквітців із Глубчице[2].

Герби родів Асканіїв і Гохбергів над входом до замку

11 червня 1509 року замок і прилеглі землі купив лицар з Майсену Конрад I фон Гоберн (після 1714 року у прізвищі появилися літери «ch», тобто воно стало Hochberg, Гохберг[de]). Члени цього роду володіли замком до 1941 року, коли його конфіскували нацисти.

Під час Тридцятилітньої війни замок багаторазово піддавався частковим руйнуванням. У ході відбудов фортифікаційні споруди були перетворені на садові тераси у французькому стилі. У 1705—1732 роках на замовлення Конрада Ернста Максиміліана фон Гохберга (1682—1742) замок перебудували у бароковому стилі.

Замкова криниця

Друга велика перебудова замку припадає на 1908—1923 роки, коли після смерті батька у 1907 році Ганс Генріх XV Гохберг[de] одержав вищий титул князя фон Плес (Fürst von Pleß). До замку були добудовані два неоренесансні крила — на північ і на захід. Вежа досягла висоти 47 м і була увінчана сферичним куполом з ліхтарем. Замкові тераси отримали свій нинішній вигляд[2].

Гохберги, що не підтримували нацистський режим, не проживали в замку з 1928 року. Ганс Генріх VII у 1932 році переїхав до Великої Британії, прийняв британське громадянство і воював на британській стороні під час війни. Його брат Олександр фон Гохберг[de] воював проти Німеччини з польської сторони.

Підземелля замку

У 1941 році влада Третього рейху експропріювала замок і вирішила перетворити його на ще одну ставку Гітлера. Перед головним порталом була викопана шахта для ліфту глибиною 40 метрів, а під замком — тунелі й підземне сховище. Вважають, що на будівництві тунелів протягом чотирьох років працювали 3000 підневільних робітників. У підземеллях замку мали бути фабрика військової техніки, сховище цінних предметів і конфіденційних документів і, як і весь район, місце досліджень для створення ядерної зброї. Під час Другої світової війни у замку також зберігалися зібрання Королівської пруської бібліотеки в Берліні[2].

У післявоєнні роки замок був спустошений мародерами. Тільки в 1956—1962 роках починаються перші відновлювальні роботи з метою унеможливити подальше руйнування замку. Величезна шахта для ліфта, яку викопали нацисти, була засипана в 1967 році. У 1974 році почалися комплексні ремонтні роботи у барокових залах. Були розроблені красиві тканини в стилі бароко, які тепер оздоблюють найкращі приміщення замку.

2013

До 1973 року територія замку «Князь» належала до села з такою ж назвою, пізніше його передали містові Валбжих. У 2013 році відремонтували дах.

10 грудня 2014 року в східній частині замку на горищі спалахнув вогонь. Із замку евакуювали туристів і співробітників. На місці працювали 30 пожежних бригад і після двогодинної боротьби пожежників вдалося взяти ситуацію під контроль. Пожежа пошкодила близько 500 квадратних метрів даху і горища[3]. До 13 грудня 2014 року, замок був зачинений для туристів. Ремонт даху був закінчений у квітні 2015 року. Вартість ремонту пошкодженого даху замку становила 520 000 злотих[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Реєстр пам'яток
  2. а б в Замок. Історія і сучасність [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.] ksiaz.walbrzych.pl (пол.) (англ.) (нім.)
  3. Пожежа на замку Князь. «Згоріло 100 метрів даху» [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.] tvn24.pl 10.12.2014 (пол.)
  4. Дах Князя після пожежі майже відновлений [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] walbrzych.naszemiasto.pl 12.03.2015 (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
Інтер'єри замку
2013
2013
 
2013
2013
 
1999
1999
 
2009
2009
 
2012
2012
 
2016
2016
 
2016
2016
 
2013
2013
 
Біля стін замку
Скульптура лева. 2016
Скульптура лева. 2016
 
Брама замку. 2010
Брама замку. 2010
 
Партер парку. 2013
Партер парку. 2013
 
Сходи. Фонтани. 2014
Сходи. Фонтани. 2014
 
2010
2010
 
2008
2008
 
2010
2010