Йоганн Зібмахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Зібмахер
Ім'я при народженнінім. Johann Ambrosius Siebmacher
Народився1561[4][5][…]
Нюрнберг, Священна Римська імперія
Помер1611[1][2][…]
Нюрнберг, Священна Римська імперія[6]
Країна Священна Римська імперія[7]
Діяльністьхудожник, гравер
Галузьграфіка[8], гравюра[d][8] і геральдика[8]
Знання мовнімецька[9][8][3]
Роки активності1596[10] — 1611[10]
Герб міста з гербовника Зібмахера 1605 року

Йоганн Амбросіус Зібмахер (Johann Ambrosius Siebmacher; також Ганс Зібмахер[11] та Зібер; 1561, Нюрнберг — 23 березня 1612,[12] Нюрнберг) — німецький гербовий художник, гравер, офортник і видавець.

У 1601 році Зібмахер назвав себе в петиції до імператора Рудольфа II «гравером і громадянином Нюрнберга». Він був автором і засновником багаторазово видаваної згодом книги гербів, важливого джерела геральдики в німецькомовному регіоні.

Лише гербовник 1596 року (19 гербів із мідними гравюрами Фрідріха Дюрера) та гербова книга Ньюе походять від самого Зібмахера…, який вийшов у двох томах у 1605 р. (264 табл.) і 1609 р. (164 табл.). Подальші частини та додаткові томи публікувалися до 1806 року — іноді під різними назвами (див. Гербовник Б. Вайгеля). Загалом у рамках проекту було виставлено близько 19 тис. гербів.

На основі цієї праці між 1854 і 1967 роками в Нюрнберзі були опубліковані численні вичерпні збірки гербів (колись надруковані в Ґраці) видавництвом Bauer & Raspe (Verlagsgruppe Degener & Co) під назвою «Велика і загальна книга гербів Й. Зібмахера» (J. Siebmacher's großes und allgemeines Wappenbuch). З'являлися й перевидання, наприклад 1905 р.[13]

Походження

[ред. | ред. код]

Його батьками були Страсбурзький олов'яник Ганс Зібмахер († 1572) і його дружина Катаріна Ріндер (1534—1577), донька червонодеревника. Його батько переїхав до Нюрнберга і з 1534 року був там майстром лиття олова та громадянином. Ганс Зібмахер мав чотирьох братів, з яких Георг (1563—1602) і Пітер (1570—1602) також стали ливарниками олова в Нюрнберзі.

Життя

[ред. | ред. код]

Йому було близько 11 років, коли помер його батько. Він перебував під опікою засновника ливарного заводу Ніколауса Горхеймера († 1583). Там, напевно, також навчився свого ремесла. Брати Георг і Петро, очевидно, навчалися в іншому місці, оскільки вони не згадуються в каталогах підмайстрів Нюрнберзького бляшаного ливарного заводу. Невідомо, коли і де він отримав освіту офортиста. Перші роботи датовані 1590 роком.

Вперше він здобув популярність завдяки колекції орнаментальних гравюр, що містила шаблони для нюрнберзьких ювелірів. У 1597 році він опублікував чудову нову зразкову книгу всіляких смішних дівчат під назвою «Zuwürcken unn Zustikken».[14] Це була перша книга-зразок, у якій використовувалися гравюри на міді. Його друга книга була написана в 1601 «Newes Modelbuch in Kupffer». У наступні роки він пережив кілька нових видань. Робота була настільки великою, що він, мабуть, працював з кількома іншими граверами. Він також ілюстрував карти, книги та публікував міські пейзажі (наприклад, Нюрнберга). Сьогодні він найбільше відомий своїм гербовником, перший попередник якого був опублікований у 1596 році.[15] Пізніше книга була кілька разів перероблена і значно розширена.

Невдовзі після його смерті дружина продала друкарські форми. Після смерті другого чоловіка вона продала решту запасів і мідні пластини для гербової книги Паулюсу Фюрсту в 1653 році. Одружуючись, нюрнберзький книготорговець перебрав на себе асортимент і видавництво Бальтазара Каймокса, який раніше друкував твори Зібмахера.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Близько 1591 року він одружився з Анною Софією NN († 1653). У подружжя було десять дітей, серед яких:

  • Ганс Мельхіор (* 1591, † після 1625), золотий майстер
  • Йоганн (1607—1629), ливарник олова
  • Анна Софія (1596—1640) ⚭ NN Кріґерр
  • Варвара (* 1600) ⚭ NN Гелд
  • Гертрауд (1612—1634)

Пізніше його вдова вийшла заміж за купця Леонгарда Штойрера з Санкт-Освальда у Верхній Австрії.

Література

[ред. | ред. код]
  • Johann Siebmacher (Begründer), Horst Appuhn (Hrsg.): Johann Siebmachers Wappenbuch von 1605. Orbis, München 1999, ISBN 3-572-10050-X.
  • Johann Siebmachers Wappen-Buch. Faksimile-Nachdruck der 1701/05 bei Rudolph Helmers in Nürnberg erschienenen Ausgabe. Alle 6 Teile mit Anhang, Register und allen Erweiterungen bis zum Abschluss der Stammausgabe von 1772. Battenberg-Verlag, München 1975, ISBN 3-87045-098-3.
  • Johann Siebmachers Wappen-Buch. Supplemente 1753 bis 1806. Faksimile-Nachdruck der von 1753 bis 1806 im Verlag der Raspischen Handlung in Nürnberg erschienenen zwölf Supplemente. Battenberg-Verlag, München 1979, ISBN 3-87045-163-7.
  • Hanns Jäger-Sunstenau: General-Index zu den Siebmacher'schen Wappenbüchern 1605—1967. Neuausgabe. Akademische Druck- und Verlags-Anstalt, Graz 1984, ISBN 3-201-00009-4.
  • Georg Kaspar Nagler: Neues allgemeines Künstler-Lexicon. 16. Band (Schonte–Sole), Verlag E. A. Fleischmann, München 1846, S. 340—343 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).
  • Paul Johannes Rée. Sibmacher, Hans oder Johann // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1892, Band 34, S. 136–138.
  • Andreas Tacke. Sibmacher, Hans. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2010, Band 24, S. 305 (Digitalisat).

Веб-посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Web umenia
  2. ↑ а б The Stuttgart Database of Scientific Illustrators 1450–1950
  3. ↑ а б в г CONOR.Sl
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119546655 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ LIBRIS
  6. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
  7. ↑ LIBRIS — 2012.
  8. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ а б RKDartists
  11. ↑ Див. також посилання у відповідній статті Георга Каспара Наглера: Neues allgemeines Künstler-Lexicon. Band 16, Fleischmann Verlag, München 1846.
  12. ↑ Дата поховання 26 березня 1612 р., див. церковний реєстр св. Себальда, с. 89.
  13. ↑ Vgl. J. Siebmacher's großes und allgemeines Wappenbuch in einer neuen, vollständig geordneten und reich vermehrten Auflage mit heraldischen und historisch-genealogischen Erläuterungen. Vierten Bandes vierzehnte Abtheilung. Der Adel von Galizien, Ludomerien u. der Bukowina. Bauer und Raspe, Nürnberg 1905 (Digitalisat auf archive.org).
  14. ↑ Johann Siebmacher: Schön Neues Modelbuch von allerleÿ lustigen Mödeln naczunehen Zuwürcken und Zustikken. Nürnberg 1597 (Digitalisat auf archive.org).
  15. ↑ Digitalisat auf archive.org.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Йоганн_Зібмахер