Координати: 49°17′39″ пн. ш. 28°45′14″ сх. д. / 49.29417° пн. ш. 28.75389° сх. д. / 49.29417; 28.75389
Очікує на перевірку

Кобильня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кобильня
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Тер. громада Турбівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05020290060050844
Облікова картка Кобильня 
Основні дані
Населення 317
Площа 1.278 км²
Густота населення 248.04 осіб/км²
Поштовий індекс 22530
Географічні дані
Географічні координати 49°17′39″ пн. ш. 28°45′14″ сх. д. / 49.29417° пн. ш. 28.75389° сх. д. / 49.29417; 28.75389
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Водойми Кобильня (річка)
Відстань до
обласного центру
22 (фізична) км
Місцева влада
Адреса ради 22513, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Турбів, вул. Миру, буд. 42
Карта
Кобильня. Карта розташування: Україна
Кобильня
Кобильня
Кобильня. Карта розташування: Вінницька область
Кобильня
Кобильня
Мапа
Мапа

CMNS: Кобильня у Вікісховищі

Коби́льня — село в Україні, у Турбівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. До 2020 року відносилось до Козинецької сільської ради. На півночі сусідить з селом Приборівка, на півдні з селом Пеньківка. Населення 317 чоловік.

Історія

[ред. | ред. код]

У роки Голодомору 1932-1933 років у Кобильні померли у сім'ях Воронків, Джусів, Кобзарів, Кубиків, Смашнюків. Голова колгоспу Іван Клюса виявив, що жінка по сусідству з'їла свою дитину.[1]

15 лютого 2006 року до села проведено газопровід.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На чорній дошці. Голодомор на прикладі одного регіону. / О.І. Роговий. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2019. — 164 с.; іл. — ISBN 978-966-2696-90-5 — с. 75.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ко́зинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.374