Коломієць Володимир Євпатійович
Володимир Євпатійович Коломієць | |
---|---|
Народження | 26 грудня 1940 |
Смерть | 17 грудня 2021 (80 років) |
Країна | СРСР→ Україна |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ, Полтава |
Найважливіші споруди | Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», готель «Турист», Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, житловий масив «Троєщина» |
Нагороди |
Володи́мир Євпа́тійович Коломі́єць (29 грудня 1940, Новоград-Волинський, Житомирська область — 17 грудня 2021, Київ) — український архітектор, член Спілки художників УРСР, Національної спілки художників України (1973), лауреат Республіканської премії України імені Т. Шевченка (1985 — в колективі, зокрема із Володимиром Баруленковим), Державної премії України в галузі архітектури (2001).
Народився 29 грудня 1940 року у місті Новоград-Волинський (нині Звягель) на Житомирщині.
1966 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю архітектура.
У 1966–2000 роках працював в інституті «Київпроект»: 1981–2000 роки — керівник архітектурної майстерні; водночас 1983–1993 роки — заступник головного архітектора Києва; 2000–2006 роки — головний архітектор–голова правління творчої архітектурної майстерні «Архбудіндпроект» Національної спілки художників України у Києві.
Лауреат Республіканської премії України імені Т. Шевченка (1985), Державної премії України у галузі архітектури (2001).
Помер у Києві 17 грудня 2021 року.
Володимир Коломієць був представником монументального модернізму, який характеризується грандіозними формами, чіткими лініями та використанням інноваційних будівельних матеріалів. Його архітектурні проекти відрізнялися масштабністю, монументальністю та високим рівнем художнього вираження. Його талант та професіоналізм швидко проявилися в численних архітектурних проєктах у містах Київ та Полтава.
- ресторан «Дубки» на вул. Стеценка, 1 (1970, у співавторстві);
- Київська філія Центрального музею В. І. Леніна на вул. Хрещатик, 2 (нині Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», 1978–1982, у співавторстві);
- житловий масив «Троєщина», тепер Вигурівщина-Троєщина (1980–1985, у співавторстві);
- музей історії України у Другій світовій війні (1981, у співавторстві);
- готель «Турист» на вул. Раїси Окіпної, 2 (1984, у співавторстві);
- бібліотека АН УРСР на Голосіївському проспекті, 3, тепер Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (1988, у співавторстві);
- житловий будинок з агентством «Новини» на 1-му поверсі на вул. Хрещатик, 4 (1984–1985);
- спортивно-оздоровчий комплекс на проспекті проспекті Романа Шухевича, 28 (1995–1996, у співавторстві);
- житловий будинок із приміщенням громадського призначення на 1-му поверсі на вул. Кудрявській, 13–19 (2000);
- житловий комплекс на вул. Олеся Гончара, 26–28 (2005).
- мистецький центр імені Івана Котляревського (1990).
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.
- А. І. Шушківський. Коломієць Володимир Євпатійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Коломієць Володимир Євпатійович // Велика українська енциклопедія.
- Коломієць Володимир Євпатійович // Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Шевченківські лауреати Житомирщини // Звягельська районна державна адміністрація.
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |