Корєнєв Володимир Борисович

Володимир Борисович Корєнєв
Владимир Борисович Коренев
Ім'я при народженні	рос. Владимир Борисович Коренев
Народився	20 червня 1940(1940-06-20) Севастополь, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР
Помер	2 січня 2021(2021-01-02) (80 років) Москва, Росія коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Заклад	Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського
Роки діяльності	1961 — 2015
IMDb	nm0466186
Нагороди та премії
korenev.narod.ru

Володимир Борисович Корєнєв — радянський і російський актор театру та кіно, театральний педагог, професор. Народний артист Росії (1998).

Життєпис

Народився 20 червня 1940 року у Севастополі в родині військового моряка. У 1961 році закінчив Державний інститут театрального мистецтва (майстерня О. М. Андровської) у Москві. Провідний актор Московського драматичного театру ім. К. С. Станіславського.

У кіно — з 1958 року. У 1961 році виконав головну роль Іхтіандра в культовому радянському фантастичному фільмі «Людина-амфібія» (Друга премія за режисуру «Срібний космічний корабель» кінофестивалю в Трієсті, 1963), що принесла молодому актору величезну популярність.

Зіграв ролі більш ніж в сорока кінофільмах, в тому числі: «Світло далекої зірки» (1984, Віктор), «Шлях до пекла» (1988, т/ф, Левицький), «Кримінальний талант» (1988, т/ф, 2 с), «Зброя Зевса» (1991, т/ф, 5 с), «Постріл у труні» (1992, Макс), «Браві хлопці» (1993, т/ф), «Діти Арбата» (2004, телесеріал, батько Юри Шарока) та ін.

Художній керівник театрального факультету ІГУМО (Інститут гуманітарної освіти), завідувач кафедри акторської майстерності, професор.

Фільмографія

• 1958 — Життя пройшло повз — епізод
• 1961 — Людина-амфібія — Іхтіандр
• 1963 — Кінець і початок
• 1964 — Світло далекої зірки — Віктор
• 1965 — Діти Дон Кіхота — Віктор Бондаренко — художник
• 1965 — Як вас тепер називати? — ад'ютант Кольвиц
• 1968 — Сини Вітчизни — Марк Гельці
• 1969 — Егмонт (фільм-спектакль) — Бракенбург
• 1971 — Звільнення — капітан Степан Неустроєв
• 1973 — Багато галасу з нічого — Хуан
• 1975 — Переможець — Валентин Андрійович Карєєв
• 1976 — Псевдонім: Лукач
• 1977 — Рудін — Костянтин Діомідич Пандалевскій
• 1980 — Я — акторка — Н. П. Рощин-Інсаров
• 1987 — Світ Рея Бредбері (фільм-спектакль) — читець
• 1987 — Вулиця Шолом-Алейхема, будинок 40 (фільм-спектакль) — Леонід
• 1988 — Дорога до пекла — Борис Левицький (Кіностудія ім. О. Довженка)
• 1988 — «Кримінальний талант» — Сергій Сергійович Курикін (Одеська кіностудія)
• 1990 — Динозаври ХХ століття — Сьомін
• 1990 — Невідомі сторінки з життя розвідника — оберштурмбанфюрер Віллі Валецкі
• 1991 — Зустрінемося на Таїті — таксист
• 1991 — Зброя Зевса — Томас Бак
• 1991 — Яр
• 1992 — Постріл у труні — генерал Коньячков (Кіностудія ім. О. Довженка)
• 1993 — Браві хлопці — полковник Геннадій (Кіностудія ім. О. Довженка)
• 2003 — Забійна сила-5 — Печерський
• 2004 — Діти Арбата — батько Юри Шарока
• 2004 — Дорога Маша Березіна — Олексій Геннадійович
• 2004 — Сліпий — Федір Пилипович Потапчук
• 2004—2013 — Кулагін і партнери
• 2005 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку-4 — Андрій Чванов
• 2005 — Сищики районного масштабу — Владислав Михайлович Ніконов
• 2005 — Приватний детектив — Вова
• 2006 — Мій ласкавий і ніжний мент — Максим Андрійович Барсуков
• 2006 — Остання сповідь — німецький генерал
• 2006 — Туди, де живе щастя — Невєров
• 2007 — Дар Божий — Юрій Натанич Левін
• 2008 — Два кольори пристрасті — Ілля Семенович
• 2008 — Десантний батя — маршал Гречко
• 2008 — Загальна терапія — Григорій Романович Пекарський
• 2008 — Терміново в номер-2 — Павло Андрійович
• 2008 — Таємниці палацових переворотів. Росія, століття XVIII — Василій Лукич Долворукий
• 2009 — Одного разу буде кохання — батько Віки
• 2009 — Перерваний політ Гаррі Пауерса — Ейзенхауер
• 2009 — Куля-дура-2 — Бруно Янович Пуріньш
• 2010 — У лісах і на горах — Марк Данилович Смолокурів
• 2012 — Метод Лаврової-2 — Володимир Андрійович Асєєв
• 2012 — Передчуття — Олег Іванович Самойлов — колишній головлікар
• 2013 — Будинок сплячих красунь — Гліб Якович
• 2013 — Готель «Президент» — Фелікс Макарович Наговіцин
• 2014 — Алхімік. Еліксир Фауста — Олександр Андрійович Невельський
• 2014 — Якщо ти не зі мною — Георгій Маркович Золотаревський
• 2015 — Орлова та Александров — Володимир Іванович Немирович-Данченко

Джерела

• Актор Володимир Коренєв помер від коронавірусу /Укрінформ, 2.1.2021/ [Архівовано 2 січня 2021 у Wayback Machine.]

Література

• Батаен Н. Ихтиандр тридцать лет спустя // Зкран и сцена. 1991. № 17. 2 апр. — С.16;
• Поличинецкая И. Зрелость Ихтиандра // Труд. 1996. 27 дек. — СІ7.

Посилання

• Офіційний сайт артиста [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• Профіль артиста на сайті Московського драматичного театру ім. К. Станіславського(рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}