Очікує на перевірку

Кохан Григорій Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Кохан
Ім'я при народженніГригорій Романович Кохан
Дата народження23 червня 1931(1931-06-23)
Місце народженняс. Бортків, Тернопільське воєводство, Польща
(тепер — Золочівський район,
Львівська область, Україна)
Дата смерті3 січня 2014(2014-01-03) (82 роки)
Місце смертіКиїв, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Національністьукраїнець
Громадянство УРСР
Україна Україна
Професіякінорежисер,сценарист, актор
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Роки активностіз 1962 року
Напрямдрама, історія, детектив
Член уСК СРСР і Національна спілка кінематографістів України
ДружинаЛевчук Лариса Тимофіївна
IMDbID 0463704
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України — 1998Заслужений діяч мистецтв УРСР — 1981
Державна премія України імені Олександра Довженка
Державна премія України імені Олександра Довженка
Почесна грамота Верховної Ради України
Орден Трудового Червоного Прапора — 1985Державна премія СРСР — 1978
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України — 1998Заслужений діяч мистецтв УРСР — 1981
Державна премія України імені Олександра Довженка
Державна премія України імені Олександра Довженка
Почесна грамота Верховної Ради України
Орден Трудового Червоного Прапора — 1985Державна премія СРСР — 1978

Григорій Романович Кохан (23 червня 1931, Бортків — 3 січня 2014, Київ, Україна) — український кінорежисер, сценарист. Народний артист України, Заслужений діяч мистецтв України, лавреат Державної премії України імені Олександра Довженка, член Національної спілки кінематографістів України, лицар Ордену «За заслуги» (2001). Автор кінострічки про УПА «Страчені світанки» (1995).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 23 червня 1931 року в селі Бортків поблизу Золочева, в українській родині, був п'ятою, наймолодшою дитиною[1].

Закінчив художній відділ Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (1955) та Вищі режисерські курси Всесоюзного державного інституту кінематографії (1964)[1].

Працював у Вірменському державному видавництві художньої літератури (19551962).

У 19621969 рр. — режисер Київської кіностудії науково-популярних фільмів.

З 1969 р. — режисер Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.[2]

Картини останніх років — переважно детективно-пригодницького жанру.

Зіграв кілька епізодичних кіноролей.

Викладав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

У 2001 році Кохан координував написання сценарію кіносеріалу про українську міліцію "Народжена незалежністю"[3]. Його співавтором по сценарію став письменник з Луцька Бортніков Сергій Іванович. Як розповідав сам Кохан:

"Та все ж нещодавно я запросив до співпраці Сергія Бортникова — луцького автора багатьох талановитих гостросюжетних творів. За короткий час ми написали сценарій десятисерійного фільму про українську міліцію. Умовна назва така: «Народжена незалежністю». У нашому сценарії — все від реального життя. На жаль, на серіал немає жодної копійки." [4]

Причиною невдачі у реалізації цього сценарію стала смерть глави МВС Юрія Кравченка, який обіцяв допомогти у зйомках фільму.

У 2007 році про життя і творчість режисера Григорія Кохана була знята телепередача (в 3-х частинах) «Кохана мить» у циклі культурологічних програм «Портрет» телекомпанії «ГЛАС».

Помер 3 січня 2014 року на 83 році життя[5].

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Дружина: Левчук Лариса Тимофіївна (нар. 1940) — український мистецтвознавець. Доктор філософських наук, професор.
  • Тесть Григорія Кохана — кінорежисер Тимофій Левчук.

Нагороди, премії та звання

[ред. | ред. код]

Звання

[ред. | ред. код]

Ордени, медалі, грамоти

[ред. | ред. код]

Премії

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Створив науково-популярні стрічки:

  • «Сталеві струмки» (1967, Диплом зонального огляду, Київ, 1968, Бронзова медаль ВДНГ, Москва, 1968)
  • «Кам'яний живопис» (1967)
  • «Створи своє сонце» (1968, т/ф)
  • «Шукаю стронцій-90» (1968)
  • «Гонщики» (1969) та ін.

Поставив художні фільми:

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Григорій Кохан: Про час і про себе[недоступне посилання] Часопис «Кіно-Театр». 2007, № 3
  2. Помер кінорежисер Григорій Кохан [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] ukrkino.com.ua 03.01.2014
  3. Досягав височин наполегливістю та талантом – режисер Григорій Кохан - lviv-trend.in.ua (укр.). Процитовано 24 липня 2022.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 17 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Помер режисер Григорій Кохан[недоступне посилання] «ZIK»
  6. Кохан Тимофій Григорович - Міністерство культури України. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 1 червня 2013.
  7. Указ Президента України № 908/2011 від 10 вересня 2011 року «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2011 року»

Посилання

[ред. | ред. код]