Кротевич Богдан Олександрович
| Богдан Кротевич Богдан Олександрович Кротевич | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник | |||||||
 | |||||||
| Загальна інформація | |||||||
| Народження | 26 березня 1993 (31 рік) Ізмаїл, Одеська область, Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Alma Mater | Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного | ||||||
| Псевдо | «Тавр» | ||||||
| Військова служба | |||||||
| Приналежність |  Україна | ||||||
| Вид ЗС |  Національна гвардія | ||||||
| Формування | |||||||
| Війни / битви |
| ||||||
| Командування | |||||||
| |||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||
| |||||||
 Кротевич Богдан Олександрович у Вікісховищі | |||||||
Богдан Олександрович Кротевич (позивний «Тавр»; нар. 26 березня 1993[1], м. Ізмаїл, Одеська область[2]) — український військовослужбовець, начальник штабу Національної гвардії України, начальник штабу 12 бригади Національної гвардії України «Азов», учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня та ордена Данила Галицького.
Богдан Кротевич народився 26 березня 1993 року в місті Ізмаїл, Одеська область. Одразу після народження із родиною переїхав до міста Сімферополь, Крим.
З дитинства займався Таеквон-до, боксом та змішаними єдиноборствами.
Після школи поступив в Київську академію водного транспорту, де закінчив факультет судноводіння. Навчаючись на 4му курсі університету став активним учасником Революції Гідності в складі Правого Сектору. Отримавши бюджетне місце в цьому ж навчальному закладі (продовжив навчання заочно) закінчивши факультет судноводіння.
В 2014 році вступив в лави на той момент Батальйону міліції Азов на посаду солдат стрілець.
З 2014 року брав участь в зоні АТО/ООС у складі полку «Азов», де від солдата став командиром піхотного відділення, командиром взводу, згодом став заступником начальника штабу-начальником оперативного відділу, відповідав за планування військових операцій.
З 2021 займав посаду начальника штабу - першого заступника командира полку Азов.
Брав участь у боях за Широкине за що отримав знак МВС- медаль "Захиснику Маріуполя" та обороні Світлодарської дуги, Мар'їнки, Красногорівки,за що отримав нагрудні знаки "Козацький хрест" III та ІІ ступенів та медаль "За Військову Службу".
Керував підрозділами контр-диверсійної боротьби Азову та угрупуванням снайперської контр-снайперської боротьби в зоні АТО/ООС (Широкине, Водяне, Золоте, Докучаєвськ, Авдіївка, Новолуганське), за що був нагороджений нагрудним знаком "Козацький хрест" І ступеня.
Фактично керував штабом оборони Маріуполя будучи на посаді першого заступника-начальника штабу полку «Азов».
Як начальник штабу полку «Азов» 28 березня 2022 року у відеозвернені закликав утворити в Маріуполі гуманітарний коридор, щоб врятувати цивільне населення[3].
1 квітня 2022 дав інтерв'ю каналу «Белсат» з оточеної «Азовсталі», де розповів про гуманітарну катастрофу в місті Маріуполі[4].
Будучи начальником штабу полку Азов та керуючи штабом в оточеному Маріуполі вів бої за місто, згодом на території Азовсталі . Оборона міста в повному оточенні продовжувалась 86 днів.
За наказом Верховного головнокомандувача України, бійці бригади припинили оборону Маріуполя та Азовсталі після чого всі оборонці міста потрапили в полон в полон.
В полоні провів 4 місяці за гратами в одиночній камері в повній ізоляції в м. Москва у в'язниці "Лефортово".
Був обміняний під час обміну 21 вересня 2022 року.
З початку повернення до України, через перебування командира полку «Азов» Дениса Прокопенка в полоні в Туреччині, тимчасово виконував обов'язки командира полку «Азов». У січні 2023 року полк Азов за наказом Верховного головнокомандувача президента Володимира Зеленського Полк Азов був переформатований в 12 бригаду спеціального призначення «Азов».
Богдан Кротевич виконував обов'язки командира бригади, та займався комплектацією та підготовкою бригади.
Був одним з засновників благодійного фонду AZOV.one з метою укомплектування та забезпечення 12 брспп «Азов».
У 2023 році під час чергового благодійного збору на придбання бронетранспортерів бригаді Азов розіграв власний автомобіль та зібрав 6,5 млн грн для бригади «Азов».
Брав участь в оборонних діях на напрямку Велика Новосілка, також на напрямку Мала Токмачка під час контрнаступу українських сил.
З літа 2023 року після повернення Командира бригади «Азов» Дениса Прокопенка, повернувся на посаду першого заступника командира - начальника штабу 12 бригади Азов.
З серпня 2023 року брав участь у відбитті наступу та контр наступальних діях у Серебрянському лісництві.
У квітні 2024 року отримав звання підполковника Національної Гвардії України.
В липні 2024 року відправився в Великобританію, де виступив в міжнародному інституті стратегічних досліджень на тему Російсько-української війни та технологічного розвитку армії.
Також зустрівся з лордом Робертсоном, котрий в свою чергу був одним з головних лобістів підтримки України в палаті лордів Великобританії.
В тому ж місяці відвідав Вашингтон де зустрівся з представниками сенату США з приводу обговорення підтримки України та 12 брспп «Азов».
З серпня 2024 року бере участь у бойових діях на Нью-йоркському напрямку.
24 червня Богдан Кротевич подав заяву в ДБР на командувача ОСУВ «Хортиця» генерала Юрія Содоля з приводу неадекватного керування підрозділами, та втратою управління обороною Маріуполя що понесло за собою великі втрати особового складу.
Кротевич часто висловлюється публічно з критикою бездіяльності державних посадових осіб.
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (25 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку[5]
- нагрудний знак «Козацький хрест» І, ІІ, та III ступенів
- орден Данила Галицького
- медаль "За Військову Службу"
- медаль "Захиснику Вітчизни"
- знак МВС-медаль "Захиснику Маріуполя" (2015р.)
- ↑ Повний список 215 захисників України, яких звільнили з російського полону // АрміяInform. — 2022. — 22 вересня.
- ↑ Л. Мицко. Фото «Редісу» і «Тавру», гнила аура в Криму та осколок у стегні: історії захисників Азовсталі, які тримали Маріуполь // Gazeta.ua. — 2022. — 28 серпня.
- ↑ Серед повернених із російського полону захисників Маріуполя є двоє кримчан. Укрінформ. 22 вересня 2022. Процитовано 2023-.
- ↑ У Маріуполі вороги щодня втрачають танки та роту солдат - полк «Азов». Укрінформ. 1 квітня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
