Кукалевич Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Кукалевич
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Олександрович Кукалевич
Народження 7 липня 1970(1970-07-07) (54 роки)
  Мінськ, Білоруська РСР
Зріст 170 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР СДЮШОР-5 (Мінськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987 СРСР «Динамо» (Мн) 0 (0)
1988 СРСР «Динамо» (Б) 32 (0)
1991—1995 СРСР/Білорусь «Хімік»/«Німан» 10 (0)
1995 Росія «Факел» (В) 7 (1)
1996 Росія «Металург» (Кр) 33 (2)
1997 Росія «Промінь» 2 (0)
1997—1998 Білорусь БАТЕ 21 (0)
1998 → Білорусь «Зміна-БАТЕ» 5 (0)
1999 Україна «Таврія» (С) 5 (0)
2003—2004 Білорусь «Сморгонь» 42 (2)
2005 Білорусь «Верас» (Н) 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Олександрович Кукалевич (біл. Сяргей Аляксандравіч Кукалевич; нар. 7 липня 1970, Мінськ, Білоруська РСР) — радянський та білоруський футболіст, півзахисник, футбольний тренер.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Народився в Мінську. Футболом розпочав займатися в мінській СДЮШОР-5, перший тренер — М. Шутович. У 1987 році перейшов до дубля мінського «Динамо», у футболці якого відзначився 1 голом. У 1988 році юного півзахисника відправили здобувати досвіду до складу берестейського «Динамо», яке виступало в Другій лізі союзного чемпіонату[1]. Дебютував у футболці клубу з Берестя 5 травня 1988 року в нічийному (2:2) домашньому поєдинку 1-го туру 5-ї зони Другої ліги проти ФК «Орел». Сергій вийшов на поле на 65-й хвилині замінивши Олександра Мельника[2]. У клубі з Берестя провів 32 поєдинки. У 1989 році призваний на військову службу. У 1990 році повернувся зі служби, решту сезону провів у команді Вищої ліги чемпіонату Білоруської РСР Металург (Молодечно).

У 1991 році перейшов у гродненський «Хімік», який брав участь в останньому розіграші Другої ліги чемпіонату СРСР. Оскільки клуби з країн СНД не зуміли домовитися про проведення об'єднаного чемпіонату, то в 1992 році «Хімік» стартував вже в першому розіграші незалежного чмпіонату Білорусі серед команд Вищої ліги. Найуспішнішим для Кукалевича та «Німана» став сезон 1992/93 років коли гродненці стали володарями кубку Білорусі, при чому в півфіналі турніру «Німан» з рахунком 3:2 переміг найсильнішу команду Білорусі 90-их років, мінське «Динамо»[1].

По завершенні сезону 1994/95 років виїхав до Росії, де підписав контракт з клубом першого дивізіону «Факел» (Воронеж). Дебютував у футболці воронезького колективу 10 серпня 1995 року в переможному (3:0) виїзному поєдинку 27-го туру Першої ліги проти майкопської «Дружби». Сергій вийшов на поле в стартовому складі, а на 75-й хвилині його замінив Віталій Єлсуков[3]. Єдиним голом у складі «Факела» відзначився 44-й хвилині нічийного (2:2) виїзного поєдинку 33-го туру Першої ліги проти елістинського «Уралану». Кукалевич вийшов на поле в стартовому складі, а на 70-й хвилині його замінив Євген Зайцев[4]. У складі воронезького клубу зіграв 7 матчів та відзначився 1 голом. У 1996 році перейшов до красноярського «Металурга», який також виступав у Першій лізі. Дебютував за красноярців 7 квітня 1996 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 1-го туру проти саратовського «Сокола-ПЖД». Сегій вийшов на поле на 71-й хвилині, замінивши Володимира Бакшеєва[5]. Дебютним голом у футболці «металургівців» відзначився 25 квітня 1996 року на 79-й хвилині програного (2:4) виїзного поєдинку 5-го туру Першої ліги проти тюменського «Динамо-Газовика». Кулакевич вийшов на поле на 78-й хвилині, замінивши Юрія Новика[6]. У складі «Металурга» зіграв 33 матчі (2 голи) в Першому дивізіоні та 1 поєдинок у кубку Росії.

Сезон 1997 року розпочав у першоліговому владивостоцькому «Промені». Дебютував у футболці владивостоцького клубу 2 квітня 1997 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 2-го туру проти майкопської «Дружби». Сергій вийшов на поле в стартовому складі, а на 63-й хвилині його замінив Віктор Кашко[7]. Проте гравцем основного складу не зумів стати й по ходу сезону повернувся до Білорусі, де підписав контракт з борисовським БАТЕ. У борисовському клубі в чемпіонатах Білорусі зіграв 21 матч, ще 4 поєдинки провів у кубку Білорусі.

Завдяки вдалим виступам у БАТЕ зацікавив сімферопольську «Таврію»[1], до складу якої приєднався по завершенні сезону 1998 року. Дебютував у футболці сімферопольців 7 березня 1999 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 16-го туру Вищої ліги проти тернопільської «Ниви». [8]. Кукалевич вийшов на 18-й хвилині поєдинку, замінивши Олексія Антюхіна[8]. У складі кримчан зіграв 5 матчів у Вищій лізі[9].

У 2000 році повертається до Мінська, де захищає кольори місцевого аматорського клубу «Орбіта». У 2003 році повернувся до професіонального футболу, підписавши контракт з першоліговим ФК «Сморгонь», у футболці якого провів 42 поєдинки та відзначився 2-ма голами. У 2005 році перейшов до іншого першолігового клубу, несвіжський «Верас» (10 поєдинків), який став останнім для Сергія в кар'єрі професіонального футболіста. В 2007 році захищав кольори аматорського клубу «Хімік-АЗОТ» (Гродно).

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 2008 році допомагав тренувати дубль гродненського «Німану»[10]. У 2010 році знову допомагав тренувати гродненський клуб. У 2013—2014 роках працював у тренерському штабі «Сморгоні».

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Профіль гравця [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ФК БАТЕ (рос.)
  2. ↑ «Динамо» (Берестя) - «Орел» (Орел) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Дружба» (Майкоп) - «Факел» (Воронеж) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Уралан» (Еліста) - «Факел» (Воронеж) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Сокіл-ПЖД» (Саратов) - «Металург» (Красноярськ) [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Динамо-Газовик» (Тюмень) - «Металург» (Красноярськ) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ «Дружба» (Майкоп) - «Промінь» (Владивосток) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ а б «Таврія» (Сімферополь) - «Нива» (Тернопіль). Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  9. ↑ Всі легіонери "Таврії" [Архівовано 25 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Тур 1. Анонс. Фарту на старті! [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кукалевич_Сергій_Олександрович&oldid=41037197