Ла-Леопольда
| Ла-Леопольда | |
| Дата створення / заснування | 1902 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Леопольд II |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Адміністративна одиниця | Вільфранш-сюр-Мер |
| Власник | Леопольд II, Альберт I, Ogden Codman, Jr.d, Izaak Walton Killamd, Джованні Аньєллі, Марелла Аньєлліd, Едмонд Сафра і Лілі Сафра |
| Замовник | Леопольд II |
| Архітектор | Ogden Codman, Jr.d |
| Архітектурний стиль | неоренесанс |
| Статус спадщини | добре задокументований об'єкт у загальному реєстрі об'єктів культурної спадщини Франціїd[1] |
| Ціна | 390 000 000 € |
 | |
 Ла-Леопольда у Вікісховищі | |
43°42′34.00000009841″ пн. ш. 7°19′16.00000009996″ сх. д. / 43.70944° пн. ш. 7.32111° сх. д.
Ла-Леопольда (La Leopolda) — фешенебельна вілла в районі Сен-Жан-Кап-Ферра міста Вільфранш-сюр-Мер на Лазурному Березі, збудована 1902 року бельгійським королем Леопольдом II для своєї фаворитки (і майбутньої дружини) Кароліни Лакруа на прізвисько «королева Конго». Офіційно визнана у Франції пам'яткою історії.
Вілла розташована на пагорбі, який огинають проспект Леопольда II і бульвар Едуарда VII. Після смерті короля Леопольда його племінник Альберт I домігся виселення Лакруа з маєтку. За часів Першої світової війни віллу було облаштовано під військовий шпиталь. У подальшому її власниками були:
- графиня де Бошан (1919—1929),
- архітектор Огден Кодмен (1929—1951), розбагатів на підрядах Рокфеллерів та Вандербільтів; він частково перебудував маєток;
- канадський фінансист Айзек Кіллем (1950-ті);
- італійський промисловець Джанні Аньєллі (до 1988);
- банкір Едмонд Сафра (з 1988), після його загибелі 1999 року віллу успадкувала його вдова, Лілі Сафра[2].
1948 року на віллі знімався фільм про балет «Червоні черевички». Вілла також показана Гічкоком в комедії «Упіймати злодія», дія якої відбувається на Рив'єрі. Під час знімання цього фільму актриса Грейс Келлі познайомилась із майбутнім чоловіком — князем Реньє III.
Напередодні світової фінансової кризи, у серпні 2008 року, з'явилось повідомлення про купівлю російським олігархом Михайлом Прохоровим вілли за рекордну для приватної житлової нерухомості суму в 496 мільйонів євро.[3] Прохоров згодом спростував інформацію щодо придбання вілли[4]; за відмову від купівлі йому довелось сплатити Лілі Сафра солідні відступні[5].
- ↑ base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ Недобрий пентгаус. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 7 червня 2012.
- ↑ Повідомлення AFP про купівлю вілли Леопольда. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 22 серпня 2008.
- ↑ Прохоров спростував чутки про придбання Вілли Леопольди. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 15 вересня 2008.
- ↑ Nice: les 39 M€ d'arrhes de la villa Leopolda restent acquis à Lily Safra | WebTimeMedias. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 7 червня 2012.
