Любецькі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Любецькі — гілка роду князів Друцьких[1] Родове «гніздо» Любецьких — Любча, містечко на Волині, яке вони отримали як подарунок 1487 року: Федька Шилович, дочка київського воєводи з роду Юршів, вдова князя Степанського, ймовірно, Михайла, також вдова луцького старости Олізара Шиловича[2]) відступила Любчу з належними селами сестринцеві — князю Роману Васильовичу.[3]
Походять від князя Василя Григоровича Друцького, син якого князь Богдан Васильович Друцький (близько 1450 — до 1500) отримав у 1488 році в подарунок від овдовілої тітки — пані Шилович — маєток Любеч.
- Григорій Друцький (бл. 1420-х)
- Василь Григорович Друцький
- Богдан Васильович Друцький (бл. 1450 — до 1500)
- Роман Васильович, мав 5 синів
- Дмитро, дружина Фенна з Полозів, донька Сенька Федоровича
- Богдан, брат Романа, не мав дітей
- Богдан, Іван, Дмитро — 1545 року згадані як власники Любчі [5]
- NN — дідичка Любчі, чоловік — Миколай Харленський[5] мали 4 сини, 3 доньки[6]
- ↑ а б Орест Левицький. Ганна Монтовт… С. 107.
- ↑ Володимир Собчук. СТЕПАНСЬКА ВОЛОСТЬ І ЇЇ ВЛАСНИКИ (ДО КІНЦЯ 60-Х РОКІВ XVI СТ.) / Нац. ун. «Острозька академія». Наукові записки. — Острог, 2011. — С. 18 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ Krupska Anna. Olizar Szyłowicz h. Kierdeja (zm. 1486) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIII/4, zeszyt 99. — S. 805. (пол.)
- ↑ Орест Левицький. Ганна Монтовт… С. 108.
- ↑ а б Lubcze… S. 241.
- ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.] — T. 2. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— 820 s.— S. 248. (пол.)
- Орест Левицький. Ганна Монтовт / На переломі.— К.: Україна, 1994.— 352 с.— С. 95-151. ISBN 5-319-01070-2
- Chabne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 537. (пол.).— S. 537–538. (пол.)
- Lubcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 241. (пол.).— S. 241. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
