Лідваль Федір Іванович
Лідваль Федір Іванович | |
---|---|
швед. Fredrik Lidvall | |
Народження | 20 травня (1 червня) 1870[1] |
Смерть | 14 березня 1945[2][3] (74 роки)° геморагічний інсульт |
Поховання | Стокгольм |
Країна (підданство) | Російська імперія Швеція |
Навчання | Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1896) |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Санкт-Петербург, Астрахань, Київ, Харків і Стокгольм |
Архітектурний стиль | модерн і російський неокласицизмd |
Найважливіші споруди | прибутковий будинок Лідвальd, Hotel Astoriad і Tolstoy Housed |
Лідваль Федір Іванович у Вікісховищі |
Федір Іванович Лідва́ль (справжнє ім'я — Йоган-Фрідріх; нар. 1 червня 1870, Санкт-Петербург — пом. 14 березня 1945, Стокгольм) — російський і шведський архітектор; академік архітектури з 1909 року, член Петербурзької академії мистецтв.
Народився 20 травня [1 червня] 1870 року у місті Санкт-Петербурзі в шведській сім'ї, яка оселилася в Російській імперії в середині XIX століття. Упродовж 1888–1890 років навчався в Училищі технічного малювання барона Олександра Штігліца; упродовж 1890–1896 років — у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв (з них у 1894–1896 роках в майстерні Леонтія Бенуа). За проект виставкової зали здобув звання художника-архітектора.
Протягом 1910–1917 років викладав на архітектурному факультеті Санкт-Петербурзького жіночого політехнічного інституту, був членом низки конкурсних комісій. З 1918 року жив у Стокгольмі, куди роком раніше виїхала його сім'я. З 1921 року і до смерті співпрацював з архітектурним бюро Альбіна Старка, одного із самих відомих шведських архітекторів того часу. Помер у Стокгольмі 14 березня 1945 року від крововиливу у мозок. Похований у Стокгольмі на Юрсхольмському цвинтарі[4].
Був одним із провідних майстрів модерну та модернізації історичних стилів. Більшість споруд за його проектами зведено наприкінці XIX — на початку XX століття, зокрема у Санкт-Петербурзі:
- будинок-готель М. Александрова в Апраксіному провулку, № 6 (1902—1903);
- прибуткові будинки:
- І.-А. Лідваль на Кам'яноострівському проспекті, № 1–3 (1904, відтоді отримав широке визнання; для матері виконав також реконструкцію прибуткового будинку на вулиці Великій Морській, № 27);
- шведської церкви святої Катерини на вулиці Малій Конюшенній, № 3 (1904—1905; при ній у 1882 році він закінчив початкову школу);
- Мельцерів на вулиці Великій Конюшенній, № 19 (1904—1905);
- О. Лібих на вулиці Моховій, № 14 (1905—1906);
- М. Толстого на Набережній Фонтанки, № 54 (1910—1912);
- на Лісовому проспекті, № 20 (1910—1911) ;
- особняк на Лісовому проспекті, № 21 Емануіла Нобеля (1910—1911);
- будівлю Другого товариства взаємного кредиту на вулиці Садовій, № 34 (1907—1909);
- будівлю Азовсько-Донського банку на вулиці Великій Морській, № 3–5 (1908—1909, 1912—1913; золота медаль міської комісії за найкращий фасад);
- готель «Асторія» на вулиці Великій Морській, № 39 (1911—1912).
Здійснив реконструкцію санкт-петербурзького готелю «Європейський» на вулиці Михайлівській, № 1 (1908—1910).
Апраскін провулок, № 6.
|
Кам'яноострівський проспект, № 1/3.
|
Мала Конюшенна, № 3.
|
Велика Конюшенна, № 19.
|
Набережна Фонтанки, № 54.
|
В Україні за його проектами споруджені:
- Будівля Азовсько-Донського банку у Харкові (1914, будівельними роботами керував харківський архітектор Лев Тервен, скульптор К. Пещинський; нині факультет фізичного виховання Педагогічного унівеситету, площа Конституції, № 18);
- Будівля Російського банку зовнішньої торгівлі в Києві (1913—1915, скульптор В. Кузнецов; нині Головне міське управління архітектури та будівництва, Хрещатик, 32).
Брав участь у конкурсі на проект залізничного вокзалу в Києві (1913, 2-а премія).
- У санкт-петербурзькому Гранд Отелі Європа (колишній готель «Європейський») найшикарніший номер («президентський» люкс) має персональне ім'я «Лідваль»[5];
- У Санкт-Петербурзі, в будинку на Кам'яноостровському проспекті № 1/3, де з 1904 по 1918 рік жив і працював архітектор, у 1995 році встановлено меморіальну дошку (граніт, бронза; архітектор Володимир Попов)[6].
- ↑ а б Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
- ↑ Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
- ↑ Fyodorov S. G., Kirikov B. M. Lidval’, Fyodor // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T050928
- ↑ Сидорчук И. В. Шведский период творчества архитектора Ф. И. Лидваля. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Петербургские постройки Фёдора Лидваля на stateyki.org.ua [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Енциклопедія «Санкт-Петербург». [Архівовано 23 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Лидваль Федор (Фредрик) Иванович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Лідваль Йоганн-Фрідріх (Федір) Іванович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
- Лідваль Федір (Фредрік) Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Лідваль (Йоганн Фредрік) Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 364 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Тимофієнко В. І. Лідваль Йоган-Фредрік [Федір Іванович] // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник, Київ: «Головкиївархітектура» та «НДІТІАМ», 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-16-6;
- Тимофієнко В. І. Лідваль Федір Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Народились 1 червня
- Народились 1870
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 14 березня
- Померли 1945
- Померли у Стокгольмі
- Поховані в Стокгольмі
- Випускники Санкт-Петербурзької державної художньо-промислової академії імені О. Л. Штігліца
- Випускники Вищого художнього училища
- Архітектори Російської імперії
- Архітектори Санкт-Петербурга
- Архітектори Стокгольма
- Архітектори Харкова
- Архітектори Києва
- Архітектори XIX століття
- Архітектори XX століття
- Академіки Петербурзької академії мистецтв
- Шведські архітектори
- Педагоги Російської імперії
- Педагоги XX століття
- Архітектори модерну
- Померли від крововиливу в мозок