Марк Клавдій Марцелл (консул 196 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Клавдій Марцелл
лат. Marcus Claudius Marcellus
Народивсяне пізніше 229 до н. е.
Стародавній Рим
Помер177 до н. е.[1][2]
Рим, Римська республіка
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Суспільний станнобілітет[1]
Посаданародний трибун, римський губернатор, претор, едил, давньоримський сенатор[d][3], консул[3] і цензор Стародавнього Риму
РідClaudii Marcellid
БатькоМарк Клавдій Марцелл[2][1][1]
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо
ДітиМарк Клавдій Марцелл[1][1]

Марк Клавдій Марцелл (лат. Marcus Claudius Marcellus; 236 до н. е. — 177 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 196 року до н. е., цензор 189 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з плебейської гілки роду Клавдіїв. Син Марка Клавдія Марцелла, консула 222 року до н. е. У 226 році до н. е. зазнав сексуальних переслідувань з боку еділа Гая Скантинія Капітоліна.

У 208 році до н. е. служив військовим трибуном в армії батька. Був з ним при Венузії, де також потрапив у засідку, але залишився живим. У 205 році до н. е. Марк освятив храм Честі та Доблесті, побудований ще батьком. У 204 році до н. е. його обрано народним трибуном, супроводжував сенатську комісію з розслідування зловживань Публія Корнелія Сципіона Африканського на Сицилії. У 200 році до н. е. — курульний еділ. На цій посаді продавав населенню зерно за низькою ціною. Також під час своєї каденції провів гарно влаштовані Римські ігри. У 198 році до н. е. на посаді претора Марцелл керував Сицилією.

У 196 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Фурієм Пурпуріоном. Побажав отримати як провінцію Македонію. Але народ проголосував проти війни й Марцелл отримав Італію. Після цього почав війну з галлами у північній Італії, під час якої спочатку зазнав поразки від боїв, потім здолав інсумбрів, сплюндрував місто Ком. Згодом разом з Пурпуріоном розбив боїв. За перемогу над інсумбрами отримав тріумф. У цьому ж році став членом колегії понтифіків.

У 195 році до н. е. був членом посольства до Карфагену, під час якого були зауважено на необхідності видачі Ганнібала Риму, позаяк той готує нову війну. У 193 році до н. е. призначений легатом до консула Луція Корнелія Мерули у війні із боями.

У 189 році до н. е. його обрано цензором разом з Титом Квінкцієм Фламініном. Цензори виключили із складу сенату 4 осіб, віддали на відкуп укріплення Капітолія, зміцнення міської дороги, провели перепис населення та здійснили люстрацію.

Родина

[ред. | ред. код]

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Плутарх, Vita di Marcello. (гр.)
  • Тит Лівій, op. cit. xxxvii. 58, xxxviii. 28, 36. (лат.)
  1. а б в г д е ж Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б в Любкер Ф. Marcelli // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 822–823.
  3. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3