Мартове (Чугуївський район)
| село Мартове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Тер. громада | Печенізька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140090080056976 |
| Облікова картка | Мартове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1666 |
| Населення | 2234 |
| Площа | 2,43 км² |
| Густота населення | 919,34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62820 |
| Телефонний код | +380 5765 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°56′39″ пн. ш. 36°58′10″ сх. д. / 49.94417° пн. ш. 36.96944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
105 м |
| Водойми | Печенізьке водосховище |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62801, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Печеніги, площа Незалежності, буд. 48, |
| Карта | |
  Мартове | |
 Мартове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мартове́ — село в Україні, у Печенізькій селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 2234 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Мартівська сільська рада.
Село Мартове розташоване на лівому березі Печенізького водосховища, вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село Затока, нижче за течією на відстані 4,5 км — село Артемівка. На південно-східній стороні від села річка Гнилушка впадає в Сіверський Донець.
Археологічними розкопками знайдено 6 археологічних шарів різних культурних епох в тому числі черняхівської, роменської та салтівської культур.
Слобода Мартовська була заснована в 1666 році.
У XVIII столітті (з 1742 року) Мартова Слобода була сотенною слободою Харківського козацького полку. Посаду сотника впродовж усього існування сотні (до 1765 року) обіймала одна особа — Григорій Черноглазов. Мартовецька сотня мала власну символіку (печатку з гербом).
Станом на 1779 рік Мартова — слобода Чугуївського повіту Харківського намісництва: кількість мешканців — 1191 (1125 «військових обивателів» і 66 «власницьких підданих»).
У XIX столітті Мартове мало статус казенної слободи Вовчанського повіту Харківської губернії.
За даними на 1864 рік у казеній слободі Хотомлянської волості мешкало 2570 осіб (1296 чоловічої статі та 1274 — жіночої), налічувалось 437 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 2 щорічних ярмарки та базари[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 7081 особи[2].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 86 жителів села[3].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Печенізької селищної громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Печенізького району, увійшло до складу новоутвореного Чугуївського району Харківської області[5].
22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[6]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2543 особи, з яких 1180 чоловіків та 1363 жінки[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2235 осіб[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 90,42 % |
| російська | 8,86 % |
| білоруська | 0,45 % |
| вірменська | 0,09 % |
- Бірюков Станіслав Анатолійович (15 жовтня 1992-11 липня 2023)—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[10]
- Василенко Петро Пантелійович (1937—2001) — поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець
- Заїка Володимир Леонідович (24 травня 1975 - 20 липня 2017)—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[11]
- Ільченко Василь Іванович —український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[11]
- Куценко Віталій Данилович (нар. 1939) — український диригент, педагог.
- Пасмор Сергій Юрійович (09 вересня 1986 - 13 квітня 2023)—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[12]
- Теперик Андрій Сергійович (1997—2021) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[11]
- Шевченко Павло Миколайович (21 грудня 1990—25 січня 2023)—український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[12]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Пам'ятаємо полеглих за Україну | ПЕЧЕНІЗЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА Харківська область Чугуївський район. pechenizka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 15 січня 2024.
- ↑ а б в Пам'ятаємо полеглих за Україну | ПЕЧЕНІЗЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА Харківська область Чугуївський район. pechenizka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ а б Пам'ятаємо полеглих за Україну | ПЕЧЕНІЗЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА Харківська область Чугуївський район. pechenizka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 січня 2024.
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Мартове [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Отделение IV[недоступне посилання з квітня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Населені пункти Печенізького району | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Артемівка · Борщова · Ганнівка · Гарашківка · Гуслівка · Кицівка · Мартове · Новий Бурлук · Першотравневе · Приморське · П'ятницьке |
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Волості | Білоколодязька • Великобурлуцька • Вільхуватська • Вовчанська • Волохівська • Графськосільська • Козинська • Миколаївська друга • Миколаївська перша • Печенізька (Новобєлгородська) • Новобурлуцька • Старосалтівська • Хотомлянська • Шиповацька | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Артемівське • Білий Колодязь • Велика Бабка • Великий Бурлук • Верхній Салтів • Вільхуватка • Волохівка • Землянки • Козинка • Миколаївка Друга • Миколаївка Перша • Новий Бурлук • Печеніги (Новобєлгород) • Старий Салтів • Тернова • Хатнє • Хотомля • Шипувате ... | |
