Мархалівка
| село Мархалівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Фастівський район |
| Рада | Мархалівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA32140070110052424 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1690 |
| Населення | 1316 |
| Площа | 2,664 км² |
| Густота населення | 468,09 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08633 |
| Телефонний код | +380 4571 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°16′26″ пн. ш. 30°22′20″ сх. д. / 50.27389° пн. ш. 30.37222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08633, Київська обл., Фастівський р-н, с. Мархалівка, вул. Шкільна, 13 |
| Карта | |
  Мархалівка | |
 Мархалівка | |
| Мапа | |
| |
Ма́рхалівка — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 1316 осіб. Розташоване за 2 км на схід від автостради М05, за 2 км на захід від села Іванковичі. Відстань до Києва близько 15 км, до Василькова — 7 км.
1. За версією краєзнавця XIX століття Лаврентія Похилевича назва села походить від імені монаха Маркела, який керував монастирською пасікою у липовому гаю на місці села на початку XVIII сторіччя.[1]
2. "За часів польського володарювання, до 1656 року, землі села належали польському маршалику Будаївського повіту Київського воєводства, як оплата за виконання обов'язків повітового маршалка" - більш логічна версія походження назви села, як і багато інших топонімів в Україні, у тому числі, мала витоки як правило від власника, у даному випадку за посадою (Маршалик - Маршалівка - Мархалівка).
Поблизу села знаходяться три стародавніх поселення періоду ранньої залізної доби.[2]
Уперше у історичних джерелах згадується як Мархелювка в універсалі Івана Мазепи 22 липня 1690 року про передачу деяких сіл Київщини Київській митрополичій кафедрі (Софійському монастирю): «Рославичі, Малая Бугаивка, Снітинка і прочиї, Крушинка, Мархелювка…[3]» Дослідник XIX століття митрополит Євгеній (Болховитинов) згадував також 1689 рік, але, ймовірно, помилково.
Село Мархалівка згадується як Мархеловка в описі земель київського Софіївського монастиря, складеному 1776 року, після першого поділу Польщі 1772 року.
За часів польського володарювання, до 1656 року, землі села належали польському маршалику Будаївського повіту Київського воєводства, як оплата за виконання обов'язків повітового маршалка.
За часів Російської імперії, село належало до Глеваської волості, Київського повіту.
У 1864 році в селі було 305 мешканців.[1]
У 1887 — вже було 515 жителів.[4]
У 1900 році в Мархалівці жило 663 особи (321 чоловік та 342 жінки), було 122 двори.[5]
У 2009 році жителі села відсвяткували його 320-річчя (отже, роком заснування взято 1689 рік).[6]
У 2013 році було освячено церкву Успіння Богородиці.[7]
4 та 15 березня 2022 року під час російського вторгнення було нанесено авіаудари по селу. Щонайменше 3 авіабомби потрапили в житлову забудову, спричинивши руйнування та загибель жителів, деяка кількість бомб влучила в об'єкт військової інфраструктури.[8][9]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,99% |
| російська | 3,53% |
| інші | 0,48% |
- Грецький Руслан Федорович (1976—2014) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни, кавалер ордену «За мужність» III ступеня.
- Тимченко Митрофан П. — кавалер трьох орденів Слави
- Куєвда Володимир Терентійович (1944—2011) — український етнопсихолог, етнограф, педагог та громадський діяч. Дослідник феномену історичної пам'яті як теоретичної проблеми.
- Шпак Марко Валентинович (1988—2014) — старший прапорщик Служби безпеки України, співробітник підрозділу СБУ «Альфа», оперативний водій, кавалер ордену Богдана Хмельницького III ступеня.
- ↑ а б Похилевич, Л. І. (1864), Сказання про населені місцевості Київської губернії, с. 36
{{citation}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Хотівське городище (новітні дослідження) / Кравченко Е. А.(ред.), Горбаненко С. А., Журавльов О. П., Пефтіць Д. М., Полідович Ю. Б., Сергеєва М. С., Шелехань О. В., Київ: ІА НАНУ, 2017. С. 31. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 7 вересня 2017.
- ↑ Сергій Павленко, ред. (2007). Доба гетьмана Івана Мазепи в документах (укр.) . К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія». с. 32.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Похилевич, Л. І. (1887), Уезды Киевский и Радомысльский. Статистические и исторические заметки о всех населенных местностях в этих уездах и с подробными картами их, с. 101
{{citation}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Список населенных мест Киевской губернии, Киев, 1900, с. 124
- ↑ Вікторія Давиденко. 320 літ — і це лише перша сторінка історії Мархалівки! Київська обласна організація партії «Єдиний Центр». Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 4 червня 2015.
- ↑ Єпископ Васильківський Миколай звершив освячення храму в селі Мархалівка. Київська митрополія УПЦ
- ↑ Російська авіація розбомбила село Мархалівка на Київщині: шестеро мирних мешканців загинули, серед них одна дитина, — Бутусов. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Обстріли на Київщині та Сумщині: зведення ОДА станом на ранок 16 березня | Громадське телебачення. web.archive.org. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
- Рудич, Ф. М. , ред. (1971), Іванковичі, Історія міст і сіл Української РСР. [[Київська область]] / ;— К.: Гол. ред. УРЕ, . — с., Київ: Головна редакція УРЕ, с. 792, архів оригіналу за 22 лютого 2020, процитовано 12 квітня 2016
{{citation}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
