Масаші Накаґоме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масаші Накаґоме
中込正志, Masashi Nakagome
Народився3 листопада 1966(1966-11-03) (57 років)
Кавасакі (Канаґава) Японія
ГромадянствоЯпонія Японія
Національністьяпонець
ДіяльністьДипломат
Alma materУніверситет Хітоцубаші
ПосадаНадзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні
Термінз 2024
ПопередникМацуда Кунінорі

Масаші Накаґоме (Masashi Nakagome, нар. 3 листопада 1966, Японія) — японський дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Японія в Україні з жовтня 2024[1][2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 3 листопада 1966 року в місті Кавасакі. У 1989 році отримав диплом бакалавра права Університету Хітоцубаші[3].

З 1989 року на дипломатичній службі в Міністерстві закордонних справ Японії.

З 2003 року радник Посольства Японії в Сінгапурі.

З 2006 року перший заступник директора відділу управління та координації секретаріату міністра.

З 2008 року Директор Відділу міжнародної співпраці в інтересах миру Бюро зовнішньої політики.

З 2010 року Головний старший координатор зовнішньої політики, відділ координації політики, бюро зовнішньої політики.

З 2011 року Директор Другого відділу Близького Сходу, Бюро у справах Близького Сходу та Африки.

З 2012 року Директор відділу договорів Бюро з міжнародних правових питань.

З 2012 року Виконавчий помічник Міністра закордонних справ.

З 2017 заступник помічника міністра та директор першого відділу Близького Сходу, Близький Схід і Бюро у справах Африки.

З 2017 Заступник помічника Міністра та Директор Департаменту європейської політики, Бюро європейських справ.

З 2018 року Міністр Постійного представництва Японії при Міжнародній організації в Женеві.

З 2020 року Радник Секретаріату Кабінету міністрів Японії.

З 2021 року Виконавчий секретар Прем'єр-міністра Японії.

З серпня 2022 року Помічник міністра, Генеральний директор Бюро з європейських справ Міністерство закордонних справ Японії[4][5].

З жовтня 2024 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні.

21 жовтня 2024 року вручив копії вірчих грамот заступнику міністра закордонних справ України Євгену Перебийносу[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]