Мезенцев Ігор Володимирович
Мезенцев Ігор Володимирович | |
---|---|
Народження | 9 вересня 1915 |
Смерть | 9 березня 1984 (68 років) |
Країна | СРСР |
Навчання | Київський художній інститут |
Членство | Національна спілка архітекторів України |
Нагороди |
Ігор Володимирович Ме́зенцев (нар. 9 вересня 1915, Житомир — пом. 9 березня 1984, Київ) — український радянський архітектор, живописець, графік і педагог; член Спілки архітекторів України з 1969 року. Чоловік археолога Галини, батько історика Володимира та художника Олексія Мезенцевих.
Народився 27 серпня [9 вересня] 1915 року в місті Житомирі (тепер Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Служив в інженерних військах[1]. 1946 року закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту; у 1951 році — аспірантуру при Академії будівництва і архітектури УРСР (навчався у Євгена Катоніна, Володимира Заболотного, Бориса Приймака).
З 1967 року викладав у Київському художньому інституті. Працював в Українському інституті проектування міст «Діпромісто»: у 1968–1976 роках — головний архітектор, у 1972–1976 роках — заступник директора, у 1976–1977 роках — головний спеціаліст технічного відділу. Помер в Києві 9 березня 1984 року.
Спроектував
- Київську геофізичну обсерваторію (1947—1950);
- генеральнгий план, головний вхід, павільйони та фонтан на Виставці досягнень народгного господарства УРСР (1951—1957);
- проєкти і будівництво курортних пансіонатів в Одесі, Трускавці (1964—1969);
- меморіальний комплекс Солдатської Слави у Полтаві (1968—1971);
- меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни» у Києві (1973—1981);
- мікрорайон на житловому масиві Комсомольський у Києві (1964—1968, у співавторстві);
- житловий мікрорайон «Український» в Ташкенті (1967—1969, у співавторстві);
Автор статей з питань архітектури і містобудування.
Працював в галузі живопису і графіки (писав пейзажі, натюрморти, портрети).
- Нагороджений
- орденами Вітчизняної війни І-го (7 липня 1945) та ІІ-го (21 березня 1945) ступенів, Червоної Зірки (16 березня 1944)[1];
- медалями «За бойові заслуги» (25 серпня 1943), «За визволення Праги» (9 червня 1945), «За перемогу над Німеччиною», «За визволення Варшави»[1];
- Заслужений архітектор УРСР з 1976 року.
- ↑ а б в Пам'ять народу.(рос.)
- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 395 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Головань О. В. Мезенцев Ігор Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Народились 9 вересня
- Народились 1915
- Уродженці Житомира
- Померли 9 березня
- Померли 1984
- Померли в Києві
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За визволення Варшави»
- Заслужені архітектори УРСР
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Випускники Київського художнього інституту
- Радянські архітектори
- Архітектори Києва
- Архітектори Ташкента
- Члени Національної спілки архітекторів України
- Українські художники
- Радянські художники
- Українські графіки
- Радянські графіки
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Українські пейзажисти
- Радянські художники-пейзажисти
- Українські натюрмортисти
- Радянські натюрмортисти
- Викладачі НАОМА
- Радянські педагоги