Очікує на перевірку

Міністерство культури України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністерство культури та інформаційної політики України
(Мінкультури та інформполітики України)
Загальна інформація
КраїнаУкраїна Україна
Дата створення10 квітня 1953
Попереднє відомствоМіністерство культури і туризму України
Дата скасування2 вересня 2019
Замінено наМіністерство культури, молоді та спорту України
Міністерство культури та інформаційної політики України
Керівництво діяльністю здійснюєКабінет Міністрів України
Штаб-квартира01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 19
Річний бюджет6.65 млрд. (2019)[1]
Підвідомчий органУкраїнський інститут національної пам'яті
Код ЄДРПОУ37535703
mincult.gov.ua
mincult.kmu.gov.ua
Мапа

Міністе́рство культу́ри Украї́ни — колишнє міністерство в Україні, центральний орган виконавчої влади у сфері культури, у що існував під цією назвою у 1991—1995 та 2010[2]-2019 роках. Подібний центральний орган виконавчої влади у 1995—2005 діяв під назвою «Міністерство культури і мистецтв України», а у 2005—2010 — під назвою «Міністерство культури і туризму України». До проголошення незалежності України у 1953—1991 існував орган під назвою Міністерство культури Української РСР[3]

У 2019 році Міністерство культури було ліквідовано, а його функції були передані Міністерству культури, молоді та спорту України, створеному на базі Міністерства інформаційної політики[4]. У 2020 році новостворене міністерство було перейменоване і отримало назву Міністерство культури та інформаційної політики України[5]

Функції

[ред. | ред. код]

Згідно з положенням 1993 року — історично першим положенням про Міністерство культури України, на міністерство була покладена функція забезпечувати «проведення в життя політики держави у сфері культури».[6]Згідно з останнім в історії цього органу Положенням, затвердженим у 2014 році, міністерство забезпечувало «формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії».[7]

Міністр

[ред. | ред. код]

Міністерством керував Міністр культури України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовував і координував діяльність Державного агентства України з питань кіно — центрального органу виконавчої влади.

Будинок Міністерства, вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)
Див. також Список міністрів культури України

Структура

[ред. | ред. код]
  • Відділ внутрішнього аудиту
  • Відділ забезпечення роботи Міністра
  • Відділ кадрової роботи та державної служби
  • Департамент мистецтв та навчальних закладів
  • Департамент у справах релігій та національностей
  • Департамент фінансово-ресурсного забезпечення
  • Сектор контролю та перевірки виконання актів і доручень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України і доручень керівництва
  • Сектор мобілізаційної роботи та цивільного захисту
  • Сектор режимно-секретної роботи
  • Управління бібліотек, читання та регіональної політики
  • Управління бухгалтерського обліку та фінансової звітності
  • Управління контролю за переміщенням культурних цінностей та охорони культурної спадщини
  • Управління міжнародного співробітництва
  • Управління музейної справи та нормативно-методичного забезпечення переміщення культурних цінностей
  • Управління охорони нерухомої культурної спадщини і заповідників
  • Управління правового забезпечення
  • Управління справами[8]

Установи

[ред. | ред. код]

Установи та організації, політику яких курував Міністр, але які не належали до сфери управління Міністерства

[ред. | ред. код]

Установи та організації, що належали до сфери управління Міністерства

[ред. | ред. код]

Український інститут книги та ін.

Театри

[ред. | ред. код]
Див. також: Театри України

До сфери управління Міністерства культури належали 98 театрів[9], з яких 6 — державної власності, 92 — комунальної. 10 театрів мають статус національного. Найбільше театрів знаходиться у місті Києві — 18, наступними за цим показником є Дніпро — 9, Львів — 8, Одеса — 6, Харків та Запоріжжя — 5. Два заклади знаходяться на тимчасово окупованих територіях (обидва — в Донецьку, мають національний статус). Два заклади носять імена осіб, що підпадають під дію закону про декомунізацію, і один — Орден червоного прапора.

Циркові заклади

[ред. | ред. код]

До сфери управління Міністерства культури належали 17 закладів, з яких чотири знаходяться в Києві (і 3 — у будівлі на площі Перемоги), 3 — у Харкові, 5 — на тимчасово окупованих територіях.[10].

Музичні заклади

[ред. | ред. код]

У сфері управління Міністерства перебували дві концертні установи з національним статусом (обидві — в Києві), 10 національних колективів (з них 8 — у Києві, і по 1 — в Одесі та Івано-Франківську), а також 27 обласних концертних установ (в тому числі три — на тимчасово окупованих територіях)[11]

Бібліотеки

[ред. | ред. код]

До сфери управління Міністерства культури належали 27 бібліотек, з яких 5 мають статус національної (з них 4 — у місті Києві), 1 — державної і 21 — обласна бібліотеки (в усіх областях України окрім Київської, а також Донецької і Луганської областей, обласні центри яких знаходяться на тимчасово окупованій території; не входять до цього списку також бібліотеки окупованих міст Кримського півострову). 19 із 27 бібліотек носять імена діячів культури, з них 3 бібліотеки — імена осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.

Науково-дослідні та методичні організації

[ред. | ред. код]

У сфері управління Міністерства культури перебуває 7 науково-дослідних установ[12], з них 6 знаходяться у Києві і одна — у Львові.

Культурні центри

[ред. | ред. код]

Станом на 2014 Міністерство культури України опікувалось трьома культурними центрами[13]

Заповідники

[ред. | ред. код]

У сфері управління Міністерства культури України перебували 24 заповідники. 17 з них іменуються національними і 7 — державними. 2 заповідники пов'язані з біографією Тараса Шевченка. Один із заповідників має філіал, що перебуває з 2014 року на окупованих територіях.

Кіностудії

[ред. | ред. код]

Лише 5 київських організацій перебували у сфері управління Міністерства культури — Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, Національний центр Олександра Довженка, Національна кінематека України, Українська студія хронікально-документальних фільмів, Українська кіностудія анімаційних фільмів.

Національні творчі спілки

[ред. | ред. код]

Міністерство культури опікувалося 11 творчими спілками — музичною, композиторів, кобзарів, майстрів народного мистецтва, художників, фотохудожників, хореографічною, театральних діячів, краєзнавців, письменників і кінематографістів. головні осередки усіх 11 спілок знаходяться в Києві.

Бюджет

[ред. | ред. код]
Бюджет міністерства культури на 2015 рік.[14]

Протягом 2003—2019 років бюджет Міністерства культури складав від 0,38 % до 0,68 % від загального державного бюджету України. Найбільшу частку за цей період Мінкультури мало у 2018 році (прем'єр-міністр — В. Гройсман), а найменшу — у 2016 році (А. Яценюк), причому, за свідченням В.Кириленка, останній планував зменшити його до 600 млн гривень[15][16]. У доларовому еквіваленті найбільшим бюджет міністерства культури був у 2013 році (прем'єр — М. Азаров).

Частка видатків Державного бюджету України, що припадає на Міністерство культури України. Динаміка за період 2003 −2015 роки

В попередні роки бюджет Міністерства культури становив:

Динаміка зміни Бюджету Міністерства культури України
Рік Видатки бюджету, грн Еквівалент в USD[17] Частка Державного бюджету України Державний бюджет України Джерело даних
2003[18] 327 690 600 грн 61 449 300 $ 0,59 % 55 907 506 000 грн [19].
2004[18] 444 157 800 грн 83 500 900 $ 0,62 % 72 215 687 600 грн [20].
2005[18] 625 040 900 грн 121 966 300 $ 0,53 % 117 394 610 100 грн [21].
2006[22] 738 114 900 грн 146 161 400 $ 0,53 % 140 199 363 700 грн [23].
2007[22] 886 489 200 грн 175 542 400 $ 0,51 % 174 631 522 200 грн [24].
2008[22] 1 280 847 500 грн 240 187 400 $ 0,51 % 253 207 875 100 грн [25].
2009[22] 1 366 327 500 грн 175 368 000 $ 0,50 % 274 156 440 700 грн [26].
2010 1 637 387 000 грн 206 334 400 $ 0,53 % 307 748 182 900 грн [27].
2011 1 921 721 300 грн 241 192 000 $ 0,56 % 342 690 347 500 грн [28]
2012 2 414 723 400 грн 302 180 400 $ 0,58 % 413 605 316 000 грн [29].
2013 2 460 140 600 грн 307 786 900 $ 0,57 % 419 843 834 900 грн [30].
2014 2 377 391 700 грн 200 004 300 $ 0,54 % 441 587 118 600 грн [31]
2015 2 311 138 900 грн 105 798 600 $ 0,41 % 566 869 708 700 грн [32]
2016 2 425 960 700 грн 94 944 600 $ 0,38 % 642 682 266 400 грн [33]
2017 3 932 368 500 грн 147 852 300 $ 0,53 % 739 707 337 300 грн [34]
2018 6 118 132 100 грн 224 931 327 $ 0,68 % 906 034 158 800 грн [35]
2019 6 675 187 600 грн 258 271 721 $ 0,68 % 983 773 258 200 грн [36]

Для порівняння — станом на 2014 рік бюджет Міністерства культури та національної спадщини Польщі становив 0,92 % від державного бюджету Польщі, Міністерства культури Росії — 0,67 % від державного бюджету РФ.

Критика

[ред. | ред. код]

Діяльність міністерства культури нерідко наражається на критику з боку мистецької громадськості. Зокрема у зверненні культурних діячів наступного дня після відсторонення В.Януковича від влади, 22 лютого 2014, були перелічені такі недоліки щодо призначень на посаду міністра культури[37]:

Необхідно взяти до уваги негативний досвід останнього десятиліття, коли на посаду міністра культури України призначали або бюрократів радянського зразка, або лояльних до влади митців без управлінського досвіду. Такі міністри були нездатними зрозуміти ані потреб галузі культури, ані викликів, що стоять перед нею, ані цінності культури для загального суспільного розвитку, ані того, що сфера культури є важливим чинником економіки і потужним роботодавцем: від її злагодженої діяльності залежить добробут значної частини громадян.

Критерії для кандидатури на посаду Міністра культури, петиція діячів культури 22 лютого 2014р.

Окремі митці висловлюють сумніви і в доцільності існування міністерства культури взагалі:

Чи можна говорити серйозно про Мінкульт, яким керує нефахівець? У жодному разі. До того ж це не тільки не діяч культури (не театрал, не композитор, не письменник, не музикознавець тощо), а й не менеджер культурної сфери. Нині посаду керівника Мінкульту перетворено на халтуру, зчеплено з посадою віце-прем’єра з гуманітарних питань. Таким чином, окрема посада міністра культури сучасній Україні не потрібна. [...] За логікою можна піти й далі: якщо немає окремої посади міністра культури, то, може, і Міністерства культури не потрібно?

Володимир Рунчак: «Нині посаду керівника Мінкульту перетворено на халтуру» // "Тиждень"

Міністерство культури потрібно ліквідувати. Поясню чому. Його наявність виправдана тільки тоді, коли в країні існує культурна політика. В такому разі держава спрямовує певні кошти на проекти, які вона вважає пріоритетними в культурній царині як щодо зовнішньої політики, так і щодо внутрішньої. Інших функцій у цього міністерства бути просто не може. А наше міністерство культури навіть не було присутнє на бієнале в Венеції, що тут ще додати?

Лесь Подерев'янський: Міністерство культури потрібно ліквідувати // Insider

Натомість на думку лідера «аль'янсу культури» Катерини Ботанової «заклики розформувати міністерство взагалі значною мірою спричинені персоніфікацією — це незадоволення особистістю міністра»[38]

Міністр культури в 2014 році Є. Нищук заперечував пропозицію щодо розформування міністерства культури таким чином:

...але я відразу хочу заперечити тим, хто виступає за скасування Міністерства культури як такого. В такому разі необхідно розформувати всі міністерства і будувати систему зовсім по-іншому. Бо якщо ми просто ліквідуємо Мінкульт і переведемо його, наприклад, у статус агенції чи фонду, то практично позбавимо голосу всієї галузі. Надважливі питання вирішують винятково в статусі міністрів, перших осіб.

Євген Нищук: Сьогодні бажання розформувати Мінкульт виглядає як сепаратизм // Insider

Перед стінами Мінкульту неодноразово проводилися пікети і мітинги. Так, 2016 року група активістів вимагала від Мінкульту не допускати в телеефір артистів, які підтримують «ДНР» і «ЛНР»[39]. А в 2019 році викладачі мистецьких шкіл влаштували мітинг з вимогою скасувати накази, що впроваджували так звану «реформу» мистецьких шкіл, розроблену Т. Колос.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік (документ .xls), лист «dod3», рядок 186 — офіційний сайт Верховної Ради України
  2. Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»
  3. Указу Президії Верховної Ради УРСР „Про призначення Міністрів Української РСР". mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  5. Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади. Законодавство України. Кабінет міністрів України. 26.03.2020. Архів оригіналу за 27.06.2020. Процитовано 20.05.2020.
  6. забезпечує проведення в життя політики держави у сфері культури. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
  7. забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
  8. Головна « Структура та керівництво» Структурні підрозділи Міністерства. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2015.
  9. Інформація сайту МКУ станом на березень 2015 року
  10. Інформація сайту МКУ [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] станом на березень 2015 року
  11. сайт МКУ [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.], станом на березень 2015
  12. сайт МКУ [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.], станом на серпень 2015
  13. Українські культурні центри. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
  14. На основі додатку до Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік. Джерельний файл — [1] [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  15. В'ячеслав Кириленко: «Під час війни культура не може стояти осторонь». Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  16. Досягнення міністерства культури за 2015 рік. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  17. Відповідно до середньорічного курсу долара США, Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період) [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] процитовано: 05.01.2016
  18. а б в стаття бюджету — Міністерство культури і мистецтв України
  19. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2003 рік [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  20. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2004 рік [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  21. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2005 рік [Архівовано 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  22. а б в г стаття бюджету — Міністерство культури і туризму України
  23. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2006 рік [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  24. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  25. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  26. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2009 рік [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  27. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2010 рік [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  28. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2011 рік [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  29. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2012 рік [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  30. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2013 рік [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  31. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2014 рік [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  32. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2015 рік [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  33. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  34. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  35. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік [Архівовано 30 серпня 2020 у Wayback Machine.].
  36. Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.].
  37. Культурні діячі висунули свої критерії до майбутнього міністра культури. ru.telekritika.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  38. Катерина Ботанова: Міністерство культури ігнорує будь-які спроби комунікації [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // zik
  39. Мітинг Мінкульт - У Києві перед міністерством культури мітингували піонери - Україна - dt.ua. dt.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]