Міцар
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Велика Ведмедиця |
| Пряме піднесення | 13г 23х 55,54с |
| Схилення | +54° 55′ 31,3″ |
| Видима величина (V) | 2,23[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A2 V/A2 V/A1 V |
| показник кольору U−B | 0,00 |
| яскравість B | 2,290±0,002[2] |
| показник кольору B−V | 0,057±0,004[2] |
| яскравість V | 2,227±0,003[2] |
| Тип змінності | ? |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,00 |
| індекс m1 | 0,17 |
| індекс c1 | 1,05 |
| індекс Hβ | 2,91[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 2,220[2] |
| Мінімальна яскравість | 2,360[2] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −9 км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 121,23± 0,48[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 41,73 ± 0,61[2] мас |
| Відстань | 78,16 світлових років 23,96 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD116656 |
Міца́р[3], також Мізар[4] — (ζ Ursae Majoris, ζ UMa, HD116656) — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A2 у сузір'ї Великої Ведмедиці. Видима зоряна величина - 2,23m. Перебуває на відстані 78,2 світлових років (24 парсек) від Сонця.[2] Назва походить від араб. ميزر (мі:зар), що означає пояс чи фартух.
Під час спостережень у телескоп Міцар виглядає як подвійна зоря, що складається з Міцара A та Міцара B. Міцар B має зоряну величину 4,0m та спектральний клас A7, відстань між Міцаром A та Міцаром B — 380 а.о., період обертання — кілька тисяч років.
Міцар А у свою чергу також є спектрально-подвійною зорею[5].
Поруч із Міцаром розташована Алькор, зоря 4-ї зоряної величини. Разом їх іноді називають «Кінь та Вершник». Можливість побачити на небосхилі ці зорі окремо одна від одної є традиційним методом перевірки гостроти зору. Існує легенда, що за допомогою такого тесту добирали юнаків до елітних військ єгипетських фараонів[джерело?]. У версіях цієї легенди іноді фігурують грецькі лучники чи індіанські мисливці. Щоправда, документально такі факти не підтверджено. Насправді ж, розрізнити ці зорі може навіть людина із пересічною гостротою зору.
Сучасні астрономи вважають, що Алькор та Міцар утворюють спільну зоряну систему[6].
Зоряна атмосфера HD116656 має підвищений вміст Силіцію[1].
Спектр зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість поздовжньої компоненти поля, оцінена з аналізу ліній металів, становить 89,8±73,2 Гаус[7].
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Астрономічний календар ГАО НАНУ
- ↑ Велика Ведмедиця // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 64. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Міцар А у базі SIMBAD. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 травня 2010.
- ↑ Историческая двойная звезда оказалась шестикратной [Архівовано 25 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) Преревірено 2010-05-27
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
