Координати: 50°38′6″ пн. ш. 28°34′36″ сх. д. / 50.63500° пн. ш. 28.57667° сх. д. / 50.63500; 28.57667
Очікує на перевірку

Небіж (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Небіж
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Новоборівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040330090075825
Основні дані
Засноване 1858
Населення 375
Площа 14,05 км²
Густота населення 26,69 осіб/км²
Поштовий індекс 12130
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°38′6″ пн. ш. 28°34′36″ сх. д. / 50.63500° пн. ш. 28.57667° сх. д. / 50.63500; 28.57667
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради Житомирська область, Хорошівський район, смт Нова Борова, вул. Незалежності, 9-А
Карта
Небіж. Карта розташування: Україна
Небіж
Небіж
Небіж. Карта розташування: Житомирська область
Небіж
Небіж
Мапа
Мапа

Не́біж — село в Україні, у Новоборівській селищній територіальній громаді Хорошівського району Житомирської області. Населення становить 375 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°38' пн. ш. 28°34' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 14,05 км².

Небіж розташоване в межах природно-географічного краю Полісся і за 15 км від селища Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 9 км[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Небіж датується 1858 роком[1].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 76 місцевих жителів, з них 48 осіб загинуло, 22 — нагороджені орденами і медалями[1].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Перемога», восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 9470 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку і дит'ясла[1].

Постаті

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 375 осіб, з них 99,2 % зазначили рідною українську мову, а 0,8 % — російську[2].

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Небізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Небізьський ДНЗ (вул. Кутузова)[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 213.
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.
  3. Список установ освіти[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.

Посилання

[ред. | ред. код]