Нестеров Володимир Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нестеров Володимир Євгенович
Народився1 липня 1949(1949-07-01)
Череповець, Вологодська область, РРФСР, СРСР
Помер28 грудня 2022(2022-12-28) (73 роки)
Країна Росія
Діяльністьінженер
Alma materМосковський авіаційний інститут
Науковий ступінькандидат технічних наук
Військове званняполковник
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) орден Червоної Зірки медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня Премія Уряду Російської Федерації у галузі науки та техніки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нестеров.

Володимир Євгенович Нестеров (1 липня 1949, Череповець — 28 грудня 2022) — радянський та російський конструктор. Генеральний директор Державного космічного науково-виробничого центру ім. М. В. Хрунічева (2005—2012), кандидат технічних наук, полковник. Лауреат Державної премії Російської Федерації (1997) та Премії Уряду Російської Федерації в галузі науки та техніки (2007).

Біографія

[ред. | ред. код]

Із 1953 року жив у Москві. Після закінчення в 1972 році МАІ ім. С. Орджонікідзе (факультет «Двигуни літальних апаратів») служив у Збройних силах СРСР - інженером із експлуатації обчислювальної техніки, що забезпечує управління космічними апаратами, молодшим військовим представником у КБ «Хіммаш». У 1978 році закінчив Військову академію ім. Ф. Е. Дзержинського. Служив офіцером, старшим офіцером у Центральному (Головному) управлінні космічних засобів; займався багаторазовою космічною системою «Енергія-Буран» (провідний по блокам «А» першого ступеня ракети-носія «Енергія», потім відповідав за ракету-носій в цілому); із 1988 року — заступник начальника відділу, із 1990 року — начальник відділу, заступник начальника управління.

У жовтні 1992 року відряджений в Російське космічне агентство на посаду заступника начальника управління засобів виведення, наземної космічної інфраструктури та коопераційних зв'язків; із 2000 року — начальник цього управління. Створював систему цивільної експлуатації космодрому «Байконур».

Брав участь у створенні п'яти космічних ракетних комплексів — «Зеніт», «Буран», «Союз-2», «Протон-М» і «Наземний старт», комплексів розгінних блоків «Бриз-М» і «Фрегат»; учасник понад 500 запусків ракет-носіїв космічного призначення різних типів. Керував запусками як голова державних комісій КРК «Дніпро», «Циклон», «Союз», «Зеніт», «Протон».

Із 25 листопада 2005 року — генеральний директор Державного космічного науково-виробничого центру ім. М. В. Хрунічева.

Із 2009 року — генеральний конструктор засобів виведення космічних апаратів на орбіту та їх міжорбітального транспортування.

15 серпня 2012 року подав заяву про відставку з поста генерального директора[1]. Перейшов на посаду першого заступника гендиректора, куруючи виробництво ракети-носія «Ангара»[2][3].

30 грудня 2014 року закінчив роботу над «Ангарой» і звільнився з ДКНВЦ ім. М. В. Хрунічева[4].

Перебував під слідством у справі про розкрадання 368 млн рублів в НВЦ ім. Хрунічева (звинувачення в розтраті грошових коштів підприємства в особливо великому розмірі, ч. 4 ст. 160 КК РФ і підробці офіційних документів, ч. 2 ст. 327 КК РФ)[5][6].

Дійсний член Міжнародної академії астронавтики, Академії космонавтики ім. К. Е. Ціолковського та Російської інженерної академії.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2009)[7]
  • Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
  • Орден Червоної Зірки — за створення та успішні випробування в 1987—1988 рр. багаторазової космічної системи «Енергія-Буран»
  • Орден Пошани — за участь у створенні космічного ракетного комплексу «Союз-2»
  • Орден «За заслуги» III ступеня — за значний особистий внесок у розвиток науково-технічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією, реалізацію спільних проєктів у галузі ракетно-космічної техніки (2006)[8]
  • Орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня Російської Православної церкви
  • Державна премія Російської Федерації (1997) — за створення потужного маршового киснево-водневого рідинного ракетного двигуна РД-0120 і впровадження високоефективних кріогенних технологій для розробки двигунів нового покоління та забезпечення міжнародного співробітництва
  • Премія Уряду Російської Федерації в галузі науки й техніки (2007) — за участь у створенні космічного ракетного комплексу «Протон-М»
  • Почесна грамота Уряду Російської Федерації (2009) — за великий особистий внесок у створення нової спеціальної техніки та зміцнення обороноздатності країни[9]
  • 22 відомчі нагороди Російського космічного агентства, Російського авіаційно-космічного агентства, Федерального космічного агентства
  • два ордени та 39 медалей Федерації космонавтики.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, має сина і дочку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Глава Центра имени Хруничева подал в отставку. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 21 червня 2014.
  2. ↑ Владимир Нестеров задержится в космосе. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 21 червня 2014.
  3. ↑ Замглавы Центра имени Хруничева назвал причину [[Аварии ракет-носителей «Протон»|аварий «Протона»]] и оценил перспективы Байконура. Архів оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 21 червня 2014.
  4. ↑ Ракета улетела, я выполнил свою задачу. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
  5. ↑ Дело о хищении 368 млн рублей в НПЦ им. Хруничева возвращено прокурору со стадии приговора
  6. ↑ Экс-главе центра Хруничева вменили ущерб бюджету на 5,3 миллиарда рублей
  7. ↑ Награждённые государственными наградами России. Администрация Президента РФ. 2 листопада 2009. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
  8. ↑ Указ Президент України від 11 квітня 2006 року № 302/2006 «Про відзначення державними нагородами України громадян Російської Федерації». Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
  9. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 17 июля 2009 года № 1003-р «О поощрении Правительством Российской Федерации». Архів оригіналу за 17 січня 2023. Процитовано 24 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нестеров_Володимир_Євгенович&oldid=40114202