Нємцова Жанна Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нємцова Жанна Борисівна
рос. Жанна Борисовна Немцова
Ім'я при народженніЖанна Борисівна Нємцова
Народилася26 березня 1984(1984-03-26) (40 років)
Горький, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Діяльністьжурналістка Росії та Німеччини, телеведуча Росії та Німеччини
Галузьжурналістика і права людини
Alma materМосковський державний інститут міжнародних відносин і Московський державний юридичний університет
Знання мовросійська, англійська, німецька і італійська
ЗакладBoris Nemtsov Foundation for Freedomd, Deutsche Welle, Ехо Москви і РБК ТБ
БатькоБорис Юхимович Нємцов
МатиРаїса Ахметівна Нємцова
У шлюбі зСтепанов Дмитро Олександрович (2007—2011)
Вага58 кг
Зріст166 см
Нагороди
IMDbID 7359626
СайтНємцова. Інтерв`ю
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нємцова.

Жанна Борисівна Нємцова (народ. 26 березня 1984, Горький, РРФСР, СРСР) — російська журналістка і громадська діячка, телеведуча телеканалу РБК у 2011—2015 роках[1][2][3].

З серпня 2015 року по січень 2020 року працювала в Німеччині репортером російської редакції німецької телерадіокомпанії Deutsche Welle та ведучою телепрограми «Нємцова. Інтерв'ю „і“ DW Новини»[4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 26 березня 1984 року у місті Горькому в родині Бориса і Раїси Нємцових[5].

З 1997 року, після призначення батька заступником голови уряду Росії, переїхала з родиною до Москви. Одну чверть провчилася в ліцеї № 1239 (колишня школа № 20, де навчалися діти й онуки деяких відомих осіб), звідки самовільно повернулася до Нижнього Новгороду, до бабусі Діни Яківни (матері Б. Нємцова), і продовжила навчання в нижньогородському ліцеї № 8. Через рік, за наполяганням батьків, все ж таки облаштувалася у Москві. У 2001 році закінчила 312-у московську школу на Чистих прудах. Того ж року вступила до Фордгемського університету, однак незабаром повернулася до Росії і перевелася в Московський державний інститут міжнародних відносин МЗС Росії. У 2005 році закінчила МДІМВ за фахом «світова економіка» зі знанням іноземних мов.

Здобувала другу вищу освіту у Московській державній юридичній академії[6].

У 2017 році взяла участь у програмі Стенфордського університету «Summer Fellowship on Democracy and Development Program».

Володіє англійською, італійською та німецькою мовами.

У 2009 році, в інтерв'ю агентству Islamnews, Нємцова зізнавалася, що вважає іслам найбільш прогресивною релігією і в бізнесі наслідує ісламські принципи, відмовившись від лихварства, яке в ісламі є харамом[7]. За її словами, компанію, в якій вона працювала, можна назвати майже халяльною. Gazeta.ru характеризує Нємцову як «переконану мусульманку»[8]. Сама Жанна пояснила, що іслам не приймала[9].

Еміграція

[ред. | ред. код]

У червні 2015 року, після вбивства її батька Бориса Нємцова і погроз через соціальні мережі вже на власну адресу, Жанна покинула Росію[10]. Через кілька днів у Польщі Нємцовій вручено нагороду Freedom Award, присуджену посмертно її батькові. Тоді ж Жанна оголосила про створення Фонду Бориса Нємцова[11].

18 березня 2016 року на Лейпцизькому книжковому ярмарку пройшла офіційна презентація книги Нємцової «Розбудити Росію» (німецькою мовою)[12].

Кар'єра

[ред. | ред. код]
З держсекретарем США Джоном Керрі, 2016 рік
З держсекретарем США Джоном Керрі, 2016 рік

В юності мріяла відкрити свою кондитерську[13]. Однак перші гроші 14-річна Жанна заробила на радіостанції «Ехо Москви» у 1998 році, працюючи в інформаційному відділі помічницею ведучих новин[6].

На початку 2000-х років підробляла у думській фракції Союзу правих сил, займалася просуванням сайту Б. Нємцова, працювала менеджером клубу бізнесу і політики при СПС «Правий поворот»[13].

З 2007 року обіймала посаду віце-президента по роботі з клієнтами у компанії «Меркурі Кепітал Траст», що спеціалізувалася на цінних паперах[14].

З 2011 року Нємцова на телеканалі РБК-ТВ[15], спочатку була запрошеним експертом, потім стала оглядачем і ведучою програми «Ринки»[16][17]. Інтерактивні випуски, які користувалися популярністю у телеглядачів, зазвичай вела зі Степаном Демурою, Яном Мелкумовим і Андрієм Караб'янцем. З 2012 року вела програми «Глобальний погляд», «Фінанси під контролем», «Фінансові новини», інтерв'ювала гостей студії.

Одного разу в телекар'єрі, 13 квітня 2013 року, Жанні довелося в прямому ефірі РБК інтерв'ювати свого батька, Бориса Нємцова, який згадував про зустрічі у Нижньому Новгороді з прем'єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер[18].

У своєму інтерв'ю газеті «Die Welt» Нємцова повідомила, що її звільнення з російського телеканалу РБК вимагав Кремль, але власник і менеджери телеканалу не пішли на такий крок. Проте, загроза звільнення залишалася, тому вона сама вирішила піти[19].

З серпня 2015 року по січень 2020 року Нємцова працювала у російській редакції німецької телерадіокомпанії Deutsche Welle в Бонні[4], де вела авторську програму "Нємцова. Інтерв'ю "[20]. Гостями програми у різні роки були Джон Маккейн, Марко Рубіо, Борис Джонсон, Френсіс Фукуяма, Михайло Саакашвілі, Олексій Навальний, Борис Акунін, Чулпан Хаматова, Вахтанг Кікабідзе, Ігор Коломойський, Нікол Пашинян, Сергій Ястржембський та багато інших.

У липні 2015 року Нємцова стала лауреатом премії «Солідарності» [pl][21], яка присуджується за просування демократії та громадянських свобод[22].

9 листопада 2015 року Нємцова заснувала Фонд Бориса Нємцова «За Свободу», серед проектів якого: щорічна премія «За сміливість у відстоюванні демократичних цінностей», форум Бориса Нємцова[23] і літня школа журналістики[24].

Суспільно-політична діяльність

[ред. | ред. код]

Зі студентських років активно брала участь у молодіжному ліберальному русі Москви. У 2005 році балотувалася у Мосміськдуму від Союзу правих сил по одному з 15 одномандатних округів міста. На виборах у своєму окрузі 21-річна Нємцова посіла третє місце з семи кандидатів, набравши 9,19 % (всього 13 140 голосів)[25][26][27].

У 2009 році, відповідаючи на запитання журналу Elle, Нємцова зізналася, що з симпатією ставиться до В. Путіна, хоча не робить з нього кумира і не поділяє деяких його рішень. Вважає Путіна сильною і неординарною особистістю, яка утримала владу тоді, коли це було досить складно, людиною «сучасною, освіченою і страшно працездатною, яка багато зробила для країни», в тому числі в економічному плані. Фізична форма Путіна викликає у Нємцової «виняткове захоплення». А також те, що президент Росії займається спортом, не курить, не п'є[6].

Коментуючи вбивство свого батька, Нємцова у березні 2015 року сказала, що покласти провину безпосередньо на Путіна не може, однак вважає, що влада, включаючи і президента Росії, «несе політичну відповідальність» за ту страшну трагедію. У 2017 році, під час судового процесу, Нємцова стверджувала, що на лаві підсудних знаходилися тільки виконавці злочину, а справжні організатори та замовники, що займають високі посади, так і не були притягнуті до відповідальності[27][28].

27 травня 2015 року, через три місяці після вбивства у Москві Бориса Нємцова, Жанна виступила в Берліні з «Промовою про свободу» на запрошення Німецького фонду імені Фрідріха Наумана, що тяжіє до ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП)[29]. Значну частину свого виступу Нємцова присвятила пропаганді, яка проводиться, з її точки зору, в державних ЗМІ, і яку назвала «зброєю масового знищення мізків росіян». Зокрема, Нємцова засудила інформаційну кампанію, яка ведеться, на її думку, російськими ЗМІ проти України, «поширення архаїчної, шовіністичної, клерикальної, ксенофобської та імперської ідеології», створення образу ворога в особі США і культу особи президента Путіна[30].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Рік Тип Назва
2016 Спогади, мемуари «Розбудити Росію»

Особисте життя

[ред. | ред. код]

«Мамі я можу поскаржитися на поганий настрій, а татові ні. З ним потрібно говорити по суті». Жанна впевнена, що характер і політичні погляди у неї від батька[13]. Після загибелі Бориса Нємцова зізналася, що протягом усього життя любила батька «більше, ніж кого-небудь ще», була духовно близькою з ним і вважає, що він загинув героєм[28].

22 липня 2002 року, за інформацією ЗМІ, 18-річна Нємцова отримала у власність від Управління справами Президента РФ квартиру площею 186 м² у престижному районі Москви, в будинку по Садово-Кудрінській, 19, буд.1[31]. В інтерв'ю виданню «Медуза» у 2017 році Жанна Нємцова повідомила, що квартиру надала батькові адміністрація президента, коли його в 1997 році запросили на роботу в Уряд Росії, а жити йому у столиці було ніде. Після розлучення із Раїсою, Борис Нємцов залишив квартиру дружині і дочці. У 2010 році Жанна і Раїса Нємцови на високому ринку продали цю квартиру[27].

У 2004 році познайомилася з банкіром Дмитром Степановим [pl] (старшим за неї на 15 років), що займав тоді пост віце-президента банку Петрокоммерц, і вийшла за нього заміж у 2007 році. Разом почали сімейний бізнес, відкрили компанію «Меркурі Кепітал Траст»[32]. У цьому проекті чоловік, за визнанням Жанни, багато чому її навчив. Однак у 2010 році шлюб розпався. У липні 2012 року преса повідомляла про судовий позов Жанни до колишнього чоловіка з приводу виселення з квартири. У підсумку Басманний суд вирішив зобов'язати Федеральну міграційну службу РФ зняти з реєстраційного обліку Жанну і Раїсу Нємцових як таких, що не проживають у квартирі Степанова[33].

У Жанни є єдинокровний брат Антон (народ. 1995), студент МФТІ[34], і єдинокровні сестри Діна (народ. 2002) і Софія (народ. 2004)[35][36][37]. 1 вересня 2017 року Замоскворецький суд Москви визнав народжену у 2014 році дитину менеджерки Катерини Іфтоді — Бориса — сином Бориса Нємцова. Таким чином, у Жанни з'явився ще один брат[38][39].

Захоплення

[ред. | ред. код]

Улюблений твір Жанни — «Історія Російської держави» Бориса Акуніна. Нємцова із задоволенням читає М. Булгакова, О. Купріна, І. Буніна, Л. Андрєєва, Е. Хемінгуея.

Захоплюється тенісом і віндсерфінгом, любить кататися на велосипеді, цікавиться образотворчим мистецтвом. Один із її улюблених художників — Ніко Піросмані [ джерело не вказано 424 дня ]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Жанна Немцова — телеведущая канала РБК-ТВ
  2. ↑ Жанна Немцова: «Пытаюсь успеть за папой»
  3. ↑ Жанна Немцова — биография старшей дочери Бориса Немцова
  4. ↑ а б Дочери Гайдара и Немцова уехали за границу: нашли себе работу на Украине и в Германии «NEWSru.com», 17.07.2015
  5. ↑ 100 кило на грудь — Издания МК
  6. ↑ а б в Немцова Ж.Б.  // Elle. — 2009. — № 9.
  7. ↑ Жанна Немцова: В бизнесе я следую исламским принципам
  8. ↑ За «Шарли» ответишь. Как забота о чувствах верующих стала оправданием насилия
  9. ↑ Жанна Немцова (12 березня 2015). Говорят, что журналист Максим Шевченко сказал где-то, что я мусульманка... Процитовано 3 квітня 2015. Это не так. Во мне течёт в том числе и татарская кровь, но я не принимала Ислам
  10. ↑ Росбизнесконсалтинг. Жанна Немцова покинула Россию
  11. ↑ Дочь Немцова объявила о создании фонда Бориса Немцова
  12. ↑ Жанна Немцова презентовала книгу «Разбудить Россию»
  13. ↑ а б в ДОЧКА RU — Архив публикаций МК
  14. ↑ РБК ТВ — первое российское бизнес-телевидение. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  15. ↑ РБК ТВ — первое российское бизнес-телевидение
  16. ↑ РБК ТВ. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  17. ↑ РБК ТВ
  18. ↑ РБК-ТВ, запись прямого эфира 13 апреля 2013
  19. ↑ Михаил Степовик. Жанна Немцова: Кремль требовал моего увольнения с российского ТВ // Deutsche Welle 20.07.2015
  20. ↑ Немцова. Интервью. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 7 березня 2020.
  21. ↑ Żanna Niemcowa laureatką Nagrody Solidarności im. Lecha Wałęsy 2015 (пол.). msz.gov.pl. 17 липня 2015. Процитовано 20 липня 2015.
  22. ↑ Жанна Немцова стала лауреатом премии имени Леха Валенсы (рос.). svoboda.org. 17 липня 2015. Процитовано 20 липня 2015.
  23. ↑ Deutsche Welle (www.dw.com). В Праге начал работу 3-й Форум Бориса Немцова | DW | 09.10.2018 (ru-RU) . DW.COM. Процитовано 8 січня 2019.
  24. ↑ Stanford CDDRL (4 вересня 2018). Boris Nemtsov Summer School of Journalism in Prague. Medium. Процитовано 8 січня 2019.
  25. ↑ Выборы в Московскую городскую Думу четвёртого созыва.
  26. ↑ Выборы пройдут списком — Издания МК
  27. ↑ а б в Катерина Гордеева (27 лютого 2017). «Папе бы понравилось — я не стала конформистом» Катерина Гордеева поговорила с Жанной Немцовой. Meduza.
  28. ↑ а б Жанна Немцова: Отец погиб героем. Russia Today. 7 березня 2015.
  29. ↑ Никита Жолквер. Жанна Немцова: Российская пропаганда применяет преступные методы[недоступне посилання з Октябрь 2018] // Deutsche Welle 27.05.2015
  30. ↑ Дочь Немцова в Германии рассказала про российскую пропаганду, культ личности Путина и войну на Украине
  31. ↑ Взгляд. Деловая газета, 2005. Из жизни Жанны и Маши
  32. ↑ ВЗГЛЯД / Жанна Немцова: Хватит тратить! Пора копить
  33. ↑ Дочь Бориса Немцова выселяют из квартиры — Москва МК
  34. ↑ Замдекана МФТИ уволился с поста после оскорбительного сообщения о Немцове. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 7 березня 2020.
  35. ↑ «Аргументы и факты». Екатерина Одинцова: «Немцов не осыпал меня золотом!»
  36. ↑ Борис Немцов. Борис Немцов: «Хочу умереть, катаясь на виндсёрфинге». Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 7 березня 2020.
  37. ↑ Немцов-сын поделился мыслями о любви // Известия, 8 октября 2007
  38. ↑ Немцова признали отцом сына Ифтоди
  39. ↑ Тайная жена Немцова показала их внебрачного сына. Вся правда о последней любви политика
  40. ↑ Жанна Немцова награждена польской премией «Солидарность»
  41. ↑ Госсекретарь США Джон Керри вручит дочери Бориса Немцова Жанне награду за отвагу
  42. ↑ Заявление Посла США в России Джона Теффта (29 марта 2016 г.). Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нємцова_Жанна_Борисівна&oldid=43640842