Осмофіли
Осмофіли (від осмос і дав.-гр. φιλέω — люблю) — тип екстремофілів: організми, які здатні існувати у субстраті з високим осмотичним тиском.
Однак організми-осмофіли приурочені до певного середовища існування не стільки залежно від осмотичного тиску, скільки від хімічного складу середовища.
Справжніх осмофілів — організмів, однаково добре ростуть в ізоосмотичними розчинах різного хімічного складу, — не існує.
У залежності від підвищеного вмісту в субстраті якого-небудь іона й потреби в ньому організмів їх прийнято ділити на:
- Натріофіли
- Каліофіли
- Кальцефіли,
- Магніофіли,
- Фторофіли,
- Селенофіли і т. д.
У даних випадках осмотичний тиск є похідною величиною від хімічного складу середовища. При заміні субстрату, або зміні його іонного складу при збереженні осмотичного тиску зазвичай призводить до загибелі організму.
| Організм | Мінімальне aW |
|---|---|
| Saccharomyces rouxii | 0.62 |
| Saccharomyces bailii | 0.80 |
| Debaryomyces | 0.83 |
| Saccharomyces cerevisiae | 0.90 |
Дріжджі є осмофілами, здатні розвиватися у присутності високих концентрацій цукрів.
A.D. Brown: Microbial Water Stress Physiology, John Wiley & Sons, Chicester, UK, 1990, ISBN 0-471-92579-9
