Панченко Євген Михайлович
| Панченко Євген Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 6 листопада 1914 Юнаківка, Юнаківська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 січня 1972 (57 років) |
| Діяльність | музикант |
Панченко Євген Михайлович (6 листопада 1914, с. Юнаківка тепер Сумського району Сумської області — 22 січня 1972, м. Київ) — бандурист.
Після закінчення семи класів працював бухгалтером на Півненківському цукрозаводі. Грати на бандурі вчився в ансамблі бандуристів, яким керував С. Г. Журман (м. Тростянець), швидко набув хорошої техніки гри та став солістом цього ансамблю. Брав активну участь в концертах, виступав на обласному та республіканському оглядах художньої самодіяльності. В ансамблі виступали і брати Євгена: Валентин та Борис.
Учасник німецько-радянської війни (з 1941 р.), брав участь в боях, а з 1943 р. соліст-бандурист армійського ансамблю. Учасник армійського огляду художньої самодіяльності, нагороджений грамотами, виступав як соліст-бандурист в Румунії, Угорщині, Чехословаччині.
Після демобілізації жив в м. Сумах, працював артистом Сумського музично-драматичного театру ім. Щепкіна. Проживав в м. Бердянську Запорізької області.
В репертуарі бандуриста українські народні пісні (Про Байду, Про Кармелюка, Взяв би я бандуру, Ой кум до куми залицявся) та інші твори.
- Панченко Євген Михайлович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 64-65
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
