Парнозуб найзеленіший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Парнозуб найзеленіший
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Мохи (Bryophyta)
Клас: Листостеблові (Bryopsida)
Підклас: Брієві (Bryidae)
Порядок: Прямоволосникальні (Orthotrichales)
Родина: Прямоволосникові (Orthotrichaceae)
Рід: Парнозуб (Zygodon)
Вид:
Z. viridissimus
Біноміальна назва
Zygodon viridissimus
(Dicks.) Brid.

Парнозуб найзеленіший (Zygodon viridissimus) — вид мохів порядку прямоволосникальних (Orthotrichales)[1].

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Європа, Північна Африка, Північна Америка, Азія[2].

Мох росте насамперед на горбистій або гірській висоті у вологих або сухих, тінистих або яскравих, але не сонячних місцях на стовбурах твердих порід деревини, рідше на мертвій деревині чи скелях на узліссях лісів і галявинах, на алеях і в парках або на окремих фруктових деревах. Місця зростання часто — поблизу водойм.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Зелений зубчастий мох дуже схожий на близький вид Zygodon rupestris і, як і він, утворює низькі нещільні газони з прямовисними стеблами. Листки ланцетної форми, кілюваті у верхній частині, з коротким кінчиком і довжиною до двох міліметрів, у вологому стані стоять вертикально, розпростерто, а в сухому стані слабо закручені спірально. Листкова жилка закінчується безпосередньо перед кінчиком листка. Вид дводомний. Спорогони зустрічаються рідко. Тіла розмноження рясно сформовані та мають еліпсоїдну або веретеноподібну форму, ширину від 25 до 35 мікрометрів і довжину від 60 до 100 мікрометрів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zygodon viridissimus. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 01.05.2024.
  2. Zygodon viridissimus. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 01.05.2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 2. 1. Auflage, Ulmer Verlag, 2005, ISBN 3-8001-3530-2.