Плохотнюк Михайло Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Михайло Плохотнюк
Особисті дані
Повне ім'я Михайло Віталійович Плохотнюк
Народження 12 березня 1999(1999-03-12) (25 років)
  Одеса, Україна
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Минай»
Номер 9
Юнацькі клуби
2012—2015 Україна «Чорноморець»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2015—2020 Україна «Чорноморець» 0 (0)
2017  Україна «Динамо» (К) 0 (0)
2019  Україна «Чорноморець-2» 14 (1)
2020—2022 Україна «Інгулець» 21 (2)
2022 Румунія КСМ «Політехніка» 21 (5)
2024— Україна «Минай» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2016 Україна Україна (U-18) 4 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 серпня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 20 серпня 2018.

Михайло Віталійович Плохотнюк (нар. 12 березня 1999) — український футболіст, нападник.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР «Чорноморець» ім. А. Ф. Зубрицького (Одеса), в якій займався до 2015 року. Напередодні старту сезону 2015/16 років внесений до заявки клубу за списком «Б» на поєдинки Прем'єр-ліги та кубку України[1]. 27 травня 2016 року підписав свій перший професіональний контракт, з «Чорноморцем»[2]. Виступав за юніорську (U-19) та молодіжну (U-21) команду моряків. У сезоні 2016/17 років став найкращим бомбардиром юніорської (U-19) першості України, відзначився 19-а голами у 24-ох матчах[3]. У травні 2017 року інтернет видання UA-Футбол, з посиланням на дані порталу spotr.ua, стверджувало, що Михайлом цікавиться бельгійський «Генк»[4]. Проте в підсумку на початку липня 2017 року Плохотнюк підписав орендну угоду з київським «Динамо», яка була розрахована на першу частину сезону 2017/18 років[3]. Проте за столичну команду зіграв 1 поєдинок у першості U-19. У дорослому футболі дебютував 27 липня 2019 року в програному (1:4) виїзному поєдинку 1-о туру групи Б Другої ліги проти криворізького «Гірника». Михайло вийшов на поле в стартовому складі, а на 75-й хвилині його замінив Олег Чернишов[5]. Дебютним голом у дорослому футболі відзначився 27 жовтня 2019 року на 64-й хвилині програного (1:5) домашнього поєдинку 18-о туру групи Б Другої ліги проти «Альянса» (Липова Долина). Плохотнюк вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. У складі «Чорноморця-2» у Другій лізі зіграв 14 матчів, в яких відзначився 1 голом. 23 листопада 2019 року потрапив до заявки «Чорноморця» на поєдинок Першої ліги проти краматорського «Авангарду», але на полі так і не з'явився[7].

10 липня 2020 року перебрався в «Інгулець». У футболці петрівського клубу дебютував 3 серпня 2020 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 28-о туру Першої ліги України проти кременчуцького «Кременя». Михайло вийшов на поле на 64-й хвилині, замінивши Іллю Коваленка[8].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Виступав за юнацькі збірні України різних вікових категорій[3]. У складі команди U-18 виступав на Меморіалі Вацлава Єжика[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Черноморец заявился на сезон 2015/2016 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Чорноморець продовжив контракт з Мартиненком. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 6 вересня 2020.
  3. а б в Профіль Михайла Плохотнюка [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ФК «Динамо» (Київ)
  4. Генк цікавиться нападником Чорноморця. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 6 вересня 2020.
  5. Протокол матчу «Кривбас» - «Чорноморець-2» [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт ПФЛ України
  6. Протокол матчу «Чорноморець-2» - «Альянс» [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт ПФЛ України
  7. Протокол матчу «Авангард» - «Чорноморець» [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт ПФЛ України
  8. Протокол матчу «Інгулець» - «Кремінь» [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт ПФЛ України
  9. Меморіал Вацлава Єжека. Україна U-18 - ОАЕ U-18 - 3:0. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 6 вересня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]