Пуанкаре (місячний кратер)
| Пуанкаре | |
|---|---|
 Світлина зонда Clementine | |
| Координати | 56°51′36.000000099998″ пд. ш. 163°59′24.000000100033″ сх. д. / 56.86000° пд. ш. 163.99000° сх. д. |
| Діаметр | 346 км |
| Глибина | 3,200 км |
| Довгота ранкового термінатора | 194° |
| Епонім | Анрі Пуанкаре |
  Пуанкаре | |
Кра́тер Пуанкаре́ (лат. Poincaré) — гігантський стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця, через значний розмір його іноді неофіційно називають «басейном Пуанкаре». Назву присвоєно на честь французького математика, механіка, фізика, астронома і філософа Анрі Пуанкаре (1854—1912); затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1].
Найближчими сусідами кратера є кратери Планк і Прандтль на заході; кратер Хопманн[en] що прилягає до північно-західної частини зовнішнього валу кратера; кратер Кеджорі[en] на півночі; кратер Гесс[en], що прилягає до північно-східної частини зовнішнього валу; кратер Аббе, що прилягає до східної частини зовнішнього валу; кратер Лайман[en] на півдні і кратер Кейо, що прилягає до південно-західної частини зовнішнього валу[2]. Селенографічні координати центру кратера 56.86° пд. ш. 163.99° сх. д. / 57° пд. ш. 164° сх. д., діаметр 346 км[3], найбільша глибина 3,2 км[1].
Кратер Пуанкаре практично повністю зруйнований протягом тривалого свого існування та його межі важко помітні і на фоні навколишньої місцевості. Кратер має подвійний вал, при цьому діаметр внутрішнього валу становить близько 160 км (див. наведену ілюстрацію). Обидва вали згладжені, при цьому їх східні частини практично повністю зруйновані й перекриті ланцюжком великих кратерів, у західній частині контури зовнішнього та внутрішнього валу досить добре помітні. Більшість чаші кратера затоплена темною базальтовою лавою і має низьке альбедо.
Товщина місячної кори в чаші кратера Пуанкаре менша за 5 км[4], його оточують атипові оголення порід багатих олівіном, можливо це виходи мантійних порід.
| Пуанкаре[3] | Координати | Діаметр, км |
|---|---|---|
| C | 54.59° пд. ш. 168.71° сх. д. / 55° пд. ш. 169° сх. д. | 19,2 |
| J | 59.64° пд. ш. 167.88° сх. д. / 60° пд. ш. 168° сх. д. | 19,3 |
| Q | 59.53° пд. ш. 159.76° сх. д. / 60° пд. ш. 160° сх. д. | 26,5 |
| X | 53.92° пд. ш. 161.18° сх. д. / 54° пд. ш. 161° сх. д. | 20,9 |
| Z | 53.9° пд. ш. 164.31° сх. д. / 54° пд. ш. 164° сх. д. | 34,9 |
- Сателітний кратер Пуанкаре R у 1997 році був перейменований Міжнародним астрономічним союзом на Кейо.
- Утворення сателітного кратера Пуанкаре Z відбулось у нектарському періоді[1].
- Список кратерів на Місяці
- Місячний кратер
- Морфологічний каталог кратерів Місяця
- Планетна номенклатура
- Селенографія
- Селенологія
- Пізнє важке бомбардування
- ↑ а б в Lunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute (англ.)
- ↑ Кратер Пуанкаре на мапі LAC-132
- ↑ а б Довідник Міжнародного астрономічного союзу (англ.)
- ↑ The Crust of the Moon as Seen by Grail Science 8 February 2013: Vol. 339 no. 6120 pp. 671—675 DOI:10.1126/science.1231530.
- Цифровий фотографічний атлас Місяця. (англ.)
- Опис кратера на сайтs The Moon-Wiki.
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.
