Релятивістський струмінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Активна гігантська еліптична галактика M87. З центру галактики виривається релятивістський струмінь; другий струмінь, можливо, існує, але він переважно випромінює енергію в іншому напрямку, тому його видно слабкіше, почасти через дещо змінений спектр внаслідок ефекту Доплера — можливий конфлікт з характеристиками телескопа[1][2]. Одна з можливих причин низької яскравості — зміщення джерела джета[3][4].

Релятивістські струмені, джети (англ. relativistic jet) — колімовані струмені плазми, що вириваються з центрів (ядер) таких астрономічних об'єктів як активні галактики, квазари й радіогалактики. Першим такий струмінь виявив астроном Гебер Кертіс у 1918 році. Пізніше Стівен Гокінг показав, що джерелом енергії для джетів можуть бути чорні діри.

У рідкісних випадках, коли струмінь із ядра галактики спрямований у бік земного спостерігача, такі об'єкти називають блазарами.

Також, джетами називають подібні, але менші за розміром і енергетичним масштабом струмені, джерелами яких є нейтронні зорі або протозорі.

Причини виникнення

[ред. | ред. код]

Коли газ падає на чорну діру, він не потрапляє під гравітаційний радіус одразу, а натомість формує тонкий акреційний диск, радіусом на порядок більшим за розміри самої чорної діри, де тривалий час обертається, рухаючись по спіралі і поступово втрачаючи енергію. Диск розігрівається до величезних температур, а також створює потужне магнітне поле. Теорія акреційних дисків ще не до кінця сформульована, але відомо, що поведінка речовини в диску залежить від швидкості обертання діри а також безрозмірнісного параметру акреції, який дорівнює відношенню швидкості притоку маси в диск до маси Еддінгтона[5]:

Відомо, що джети зʼявляються біля активних ядер галактик, що містять чорні діри, швидкість обертання яких порівняно висока, й акреційний диск яких має сильніше магнітне поле. Також, струмені утворюються в найближчих до чорної діри частинах диску[6][7].

Безпосереднім джерелом енергії струменя є або потенціальна енергія речовини що падає на діру, або ж енергія що запасена у обертальному русі самої діри (в останньому випадку вона може видобуватися за допомогою процесу Блендфорда-Знаєка[en] але є і альтернативні підходи)[8].

Механізм утворення джетів від нейтронних або молодих зір недостатньо вивчений, але також повʼязаний з акреційними дисками навколо них. За оцінками, джети масивних молодих зір можуть існувати протягом кількох десятків тисячоліть після їх утворення[9].

Швидкість релятивістських струменів

[ред. | ред. код]

Під час спостереження руху релятивістського струменя на небесній сфері може виникнути видимість руху з надсвітловою швидкістю, проте це не є порушенням спеціальної теорії відносності, оскільки такий рух є лише ілюзією.

Теоретичне обґрунтування цього явища надав англійський астрофізик Мартін Ріс 1966 року. Уявімо, що викид (струмінь) речовини з центру джерела рухається з деякою досить великою (але досвітловою) швидкістю в бік спостерігача. Для простоти, будемо вважати центр об'єкта нерухомим щодо спостерігача. Сигнал від ближчих до спостерігача частин струменя випромінюється в пізніші моменти часу (у порівнянні з сигналом від нерухомого центру). Отже, вимірювана спостерігачем проєкція швидкості на картинну площину (тобто площину, перпендикулярну до променя зору) буде більшою швидкості, що обчислюється, якби ближня частина струменя і центр спостерігалися одночасно. При деякій орієнтації видима швидкість стає більшою справжньої швидкості руху v в γ разів, де γ — Лоренц-фактор . У деяких випадках спостерігається Лоренц-фактор близько 10. Надсвітловий рух джерел, таким чином, є доказом існування релятивістських викидів із ядер галактик і квазарів[10]. Спостереження методом РНДБ довели, що понадсвітловий рух компонент дуже типовий для цих об'єктів[11].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Eichler, David; Smith, Michael (1983-06). Why is M87 jet one sided in appearance?. Nature (англ.). Т. 303, № 5920. с. 779—781. doi:10.1038/303779a0. ISSN 0028-0836. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 31 жовтня 2018.
  2. Unified Schemes for Radio-Loud Active Galactic Nuclei. ned.ipac.caltech.edu. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
  3. D.Batcheldor та ін. A DISPLACED SUPERMASSIVE BLACKE HOLE IN M87 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2018. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  4. J.A.Biretta. THE M87 JET (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017.
  5. The σHβ -based dimensionless accretion rate and its connection with the corona for AGN(англ.)
  6. Relativistic Jets from Active Galactic Nuclei (англ.)
  7. Понятов, Алексей (20 червня 2016). Как джеты вырываются из галактик?. Редакція журналу "Наука и жизнь" (рос.). Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
  8. The role of relativistic jets in the heaviest and most active supermassive black holes at high redshift(англ.)
  9. Evans, Christopher J.; Klaassen, Pamela D.; Kuiper, Rolf; Reiter, Megan; McLeod, Anna F. (2018-02). A parsec-scale optical jet from a massive young star in the Large Magellanic Cloud. Nature (англ.). Т. 554, № 7692. с. 334—336. doi:10.1038/nature25189. ISSN 1476-4687. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 12 березня 2019.
  10. К. А. Постнов. Сверхсветовой источник в Галактике [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  11. Zensus, J.A., and Pearson, T.J. (1987) Superluminal Radio Sources, Cambridge Univ. Press, Cambridge
  12. Hubble Video Shows Shock Collision Inside Black Hole Jet. 27 травня 2015. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
  13. SciTecLibrary - Статьи и Публикации. www.sciteclibrary.ru. Процитовано 2 листопада 2018.
  14. Научная Сеть >> Активные ядра галактик: природа "центральной машины". nature.web.ru. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 2 листопада 2018.
  15. Джеты мешают точно определять координаты центров галактик • Марат Мусин • Новости науки на «Элементах» • Астрофизика, Наука в России, Внегалактическая астрономия. elementy.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
  16. Уласович, Кристина. Джет из галактики Pictor A оказался в три раза длиннее Млечного Пути. nplus1.ru. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
  17. Проявление джетов. logicphysic.narod.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
  18. Семиков, Сергей (2010 №12). Смещение без разбегания. Ритц против Доплера (рос.) . Архів оригіналу за 12 березня 2018.