Романишин Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романишин Михайло Миколайович
Народження16 серпня 1933(1933-08-16)
Великий Березний
Смерть12 жовтня 1999(1999-10-12) (66 років)
 Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
НавчанняУжгородське училище прикладного мистецтва,
Київський художній інститут
Діяльністьхудожник
ЧленНаціональна спілка художників України
ПартіяКПРС
Нагороди
народний художник УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР

Миха́йло Микола́йович Романи́шин (* 16 серпня 1933(19330816), Великий Березний — 12 жовтня 1999, Київ) — український художник, член Спілки художників України1965 року)[1], Заслужений діяч мистецтв УРСР1976 року), Народний художник України1991 року).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 16 серпня 1933 року у селищі Великий Березний на Закарпатті. В 1953 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва, де навчався у А. Ерделі, Й. Бокшая та Ф. Манайла. В 1960 році Київський художній інститут, де його викладачами були К. Трохименко і Г. Меліхов. Член КПРС з 1971 року[2]. З кінця 1980-х років очолював Національний художній музей України.[3]

Могила Михайла Романишина

Помер 12 жовтня 1999 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Творчість

[ред. | ред. код]

Твори:

  • «Лісоруб» (1964);
  • «Вівчар» (1968–1969);
  • «Ранок», «Господарі» (1967);
  • «Джерело» (1970–1971);
  • «Леся пори перших пісень» (1971);
  • «Свято праці» (1975) та інші.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сайт художньої галереї Карпат Арт
  2. Романишин Михайло Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.
  3. Співець Карпатських гір [Архівовано 2015-09-27 у Wayback Machine.]. // Хрещатик. — 15 жовтня 2003 року, середа № 152 (2359).

Література

[ред. | ред. код]