Романів (Підгайцівська сільська громада)
| село Романів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Тер. громада | Підгайцівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07080230180043679 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570[1] |
| Населення | 774 |
| Площа | 1,07 км² |
| Густота населення | 723,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45637 |
| Телефонний код | +380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°44′40″ пн. ш. 25°35′43″ сх. д. / 50.74444° пн. ш. 25.59528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
224 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45637, Волинська обл., Луцький р-н, с.Романів, вул.Першотравнева,38 |
| Карта | |
  Романів | |
 Романів | |
| Мапа | |
| |
Рома́нів — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 774 осіб.
В часи Російської імперії — центр волості у складі Луцького повіту Волинської губернії.
Згідно з реєстром церков Луцької уніатської єпархії 1820 року, у селі діяла церква УГКЦ. Парафія налічувала 861 особу[2].
Станом на 1885 рік у селі мешкало 688 осіб, були 73 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин. За 3 версти від села був смоляний завод. За 10 верст — садиба Вигодонка з винокурним заводом та 3 водяними млинами[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 758 осіб, з яких 341 чоловік та 417 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 770 осіб.[5]
- Корнійчук Микола Володимирович (1998—2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,45 % |
| російська | 1,42 % |
| білоруська | 0,13 % |
На початку липня 2019 року релігійна громада села вийшла з підпорядкування УПЦ Московського патріархату й офіційно перейшла до ПЦУ. 8 серпня т.в.о. голови ОДА Олександр Киричук підписав розпорядження про передачу релігійній громаді в постійне безоплатне користування пам’ятки архітектури місцевого значення – храму Благовірних князів Бориса та Гліба[7].
Серед уродженців села:
- Василюк Олександр Анатолійович (1984—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Зелінський Василь Аркадійович (1983—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Сорока Михайло Михайлович, заслужений журналіст України.
- Сорока Юрій Михайлович (1954—2023) — український історик.
- Павельчук Юрій Степанович (1 січня 1949) — український художник — вітражист, член львівської асоціації художників-вітражистів «Вікно», співавтор єдиного в Україні скляного іконостасу у храмі Ольги та Єлизавети у Львові.
- ↑ ВРУ
- ↑ Лось В. Е. Уніатська Церква на Правобережній Україні наприкінці XVIII — першій половині ХІХ ст.: організаційна структура та культурно-релігійний аспект. / В. Е. Лось. Відп. ред. Л. А. Дубровіна. — К., 2013 — С. 256
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Пам’ятку архітектури в Луцькому районі офіційно передали ПЦУ. Конкурент. Процитовано 25 травня 2021.
- Рома́нів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.454-455
 Населені пункти Луцького району | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Антонівка • Баїв • Баківці • Барвінок • Білосток • Боголюби • Богушівка • Боратин • Ботин • Брище • Буків • Буяни • Великий Омеляник • Вербаїв • Верхи • Верхівка • Веселе • Вигуричі • Вікторяни • Воротнів • Воютин • Всеволодівка • Гаразджа • Гать • Гірка Полонка • Голишів • Горзвин • Городище (Боратинська сільська громада) • Городище (Городищенська сільська рада) • Городок • Григоровичі • Дубичанське • Заболотці • Забороль • Зміїнець • Княгининок • Коршів • Коршовець • Кошів • Крупа • Лаврів • Липини • Лище • Лучиці • Мартинівка • Милушин • Милуші • Михайлівка • Моташівка • Мстишин • Несвіч • Новокотів • Новостав • Одеради • Оздів • Озеряни • Олександрівка • Охотин • Підгайці • Піддубці • Полонка • Промінь • Радомишль • Ратнів • Рованці • Романів • Романівка • Садів • Сарнівка • Сирники • Смолигів • Струмівка • Суховоля • Сьомаки • Тарасове • Тертки • Усичі • Усичівські Будки • Хорохорин • Цеперів • Чаруків • Чорний Ліс • Шепель |
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
