Слобідка (Прилуцький район)

село Слобідка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Тер. громада	Талалаївська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74080190330077503
Основні дані
Засноване	до 1925
Населення	222
Площа	1,975 км²
Густота населення	112,41 осіб/км²
Поштовий індекс	17202
Телефонний код	+380 4634
Географічні дані
Географічні координати	50°46′16″ пн. ш. 33°5′45″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	161 м
Найближча залізнична станція	Талалаївка
Відстань до залізничної станції	9 км
Місцева влада
Адреса ради	17260, село Стара Талалаївка , вулиця Миру, 34а
Карта
Слобідка
Слобідка
Мапа

Слобі́дка (Слобідка Новицького) — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Входить до складу Талалаївської селищної громади. Розташоване на річці Детюківці за 9 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 222 особи, площа — 1,975 км².

Історія

Село вперше згадується під 1718 роком під назвою Слобідка Новицького. Входила до Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини. Поселена Новицьким на початку XVIII століття. 1718 року в слобідці налічувалось 40 дворів селян. 1729 року — 56 дворів селян. 1738 року значилася вже селом, в якому було 38 господарств селян бунчукового товариша Якова Новицького. 1780 року — 56 дворів (86 хат) і 5 бездворових хат селян, власником яких був бунчуковий товариш Грицько Новицький. Діяла дерев'яна Покровська церква, збудована між 1737 та 1780 роками.

З ліквідацією полкового устрою у 1782 році село відійшло до Роменського повіту Чернігівського намісництва, а у 1796 році до Прилуцького повіту Малоросійської губернії. 1797 року в «селі Слобідці з хуторами» налічувалось 340 душ чоловії статі податкового населення.

Під час утворення Полтавської губернії у 1802 році село відійшло до Роменського повіту.

У складі СРСР

братська могила

пам'ятник воїнам-односельцям

1950 року на братській могилі 2-х невідомих радянських воїнів, що загинули у 1943 році в ході німецько-радянської війни під час відвоювання села, встановлено пам'ятник.

У 1969 році встановлено пам'ятний знак 68 воїнам-односельчанам, які загинули в роки німецько-радянської війни (реконструйований у 1978 році).

В складі України

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі був 121 двір, 220 жителів.

До 2020 року було підпорядковане Староталалаївській сільській раді.

Особистості

В селі народилися:

• Минтус Людмила Миколаївна (нар. 1959) — майстер художнього ткацтва;
• Ротач Петро Петрович (1925—2007) — український поет і літературознавець.

Література

• Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — ISBN 978-966-340-221-5.