Соціально-медичні послуги
Соціа́льно-меди́чні по́слуги — консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія.
Основними законодавчими актами, які регулюють надання соціально-медичних послуг в державі є Закони України «Про соціальні послуги[1]», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»[2], «Про реабілітацію інвалідів в Україні»[3], відповідні рішення: Уряду України[4], Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України.
На території України соціально-медичні послуги надаються в соціальних та медичних установах, які підпорядковані Міністерству соціальної політики, Міністерству охорони здоров'я та Національній академії медичних наук.
Для особливо потребуючих громадян, соціально-медичні послуги надаються у геріатричних установах держави на тривалий, чи визначений період.
- ↑ Закон України "Про соціальні послуги" /Сайт Верховної Ради України/
- ↑ Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» /Сайт Верховної Ради України/
- ↑ Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» /Сайт Верховної Ради України/
- ↑ Сайт Кабінету Міністрів України
