Назва
|
Місце розташування
|
Дата спорудження
|
Примітки
|
Фото
|
Московський кремль
|
Москва
|
Знаменитий архітектурний комплекс XIV — XX ст. Сучасні муровані стіни з 20 вежами зведено в 1485 — 1495 рр. Вежі дістали нинішнього вигляду після надбудов XVII ст. Загальна довжина стін — 2235 м.
|
Мури Кремля (як і значна кількість його храмових та світських споруд) побудовано італійцями — Алевізом Фрязіним Старим (Алоїзіо да Корезано), Петром Фрязіним (П'єтро Антоніо Соларі), Марком Фрязіним (Марко Руффо) та Антоном Фрязіним (Антоніо Джильярді)[1]. Значні ділянки стін і деякі вежі дійшли у вигляді новобудов 1780-х рр. та 1812 — 1835 рр. Нині — пам'ятка ЮНЕСКО.
|
|
Мури Китай-міста
|
Москва
|
Зведені в 1535 — 1538 рр. італійцем Петроком Малим Фрязіним (Пьєтро Франческо Аннібале).
|
Первісно при довжині 2527 м мур мав 12 башт. Перебудовувалась у XVII — XIX ст. Більшу частину мурів знищено більшовиками в 1934 — 1935 рр. та наприкінці 1940-х рр. (ділянка вздовж Москви-ріки), залишились фрагменти муру[2] та лише одна з веж.
|
|
Фортеця Білого міста
|
Москва
|
Зведена в 1585 — 1591 рр. майстром Ф. С. Конем. Її довжина — бл. 10 км.[3], фортеця мала 28 глухих та 11 проїзних веж.
|
Мури повністю розібрано в 1760-ті рр.
|
|
Новодівочий монастир
|
Москва
|
Великий архітектурний ансамбль, в осн. XVI — XVII ст. Муровані стіни з 12 баштами зведено наприкінці XVI ст.[4] та повністю перебудовані в стилі наришкінського бароко в 1688 — 1704 рр.
|
Нині — пам'ятка ЮНЕСКО.
|
|
Донський монастир
|
Москва
|
Великий архітектурний ансамбль XVI — XVIII ст. Муровані стіни з 12 вежами, зведені в стилі наришкінського бароко в 1686 — 1711 рр[5].
|
|
|
Симонов монастир
|
Москва
|
Колись це був видатний архітектурний ансамбль XVI — XIX ст. Муровані стіни з 6 баштами зведено наприкінці XVI ст., повністю перебудовані в 1630-ті рр.
|
Монастирський комплекс понищений більшовиками в 1930 р. Від мурів залишилась ділянка стін з 3 вежами[6][7].
|
|
Новоспасський монастир
|
Москва
|
Архітектурний ансамбль XVII — XIX ст. Стіни з 5 вежами збудовано в 1640-ві рр[8].
|
Стіни дещо поруйновано більшовиками в 1930-ті рр., зараз реконструюються.
|
|
Троїце-Сергієва Лавра
|
Московська область, Сергіїв Посад
|
Великий архітектурний ансамбль XV — XVIII ст. Монастирська фортеця з 10 вежами збудована в 1540-ві рр., повністю перебудована в XVII ст.
|
Слугувала царською резиденцією. Монастир в 1608 — 1618 рр. витримав численні ворожі напади й облоги[9]. Фортеця дуже добре збереглась, хоча деякі вежі спотворені перебудовами в XVIII — XIX ст. Пам'ятка ЮНЕСКО.
|
|
Новоєрусалимський монастир.
|
Московська область, Істра
|
Архітектурний ансамбль XVII — XVIII ст. Муровані стіни з 8 вежами зведено в 1690 — 1694 рр[10].
|
Ансамбль було дуже поруйновано німецькими військами в 1941 р., проте мури в основному вціліли.
|
|
Йосифо-Волоцький монастир
|
Московська область, Тєряєво
|
Архітектурний комплекс в осн. XVI — XVII ст. Мури з 7 вежами побудовано в 1543 — 1566 рр. (і повністю перебудовано в 1645 — 1688 рр.).
|
Монастирська фортеця добре збереглась до нашого часу[11].
|
|
Миколо-Пешношський монастир
|
Московська область, Луговой
|
Комплекс споруд XVI — XIX ст. Муровані стіни з 7 вежами будувались в 1680-ті рр.
|
Мури сильно перебудовані в XIX ст. Залишились окремі ділянки давніх стін, більшість веж перебудована[12].
|
|
Савино-Сторожевський монастир
|
Московська область, Савина Слобода
|
Чудово збережений ансамбль XV — XVIII ст. Муровані стіни з 7 вежами (1 знищено пізньою перебудовою) зведено в 1650 — 1654 рр.[13]
|
До катерининських часів монастир слугував царською резиденцією.
|
|
Зарайський кремль
|
Московська область, Зарайськ
|
Архітектурний комплекс XVI — XIX ст. Білокам'яно-цегляні стіни довжиною бл. 800 м з 7 вежами збудовані в 1528 — 1531 рр.
|
Кремль непогано зберігся до нашого часу[14].
|
|
Коломенський кремль
|
Московська область, Коломна
|
Архітектурний комплекс XVI — XVIII ст. Муровані стіни довжиною 1640 м з 17 вежами побудовано в 1525 — 1531 рр. скоріш за все італійськими майстрами[15].
|
Більшість мурів разібрані в XVIII — XIX ст. Залишились фрагменти стін з 7 вежами.
|
|
Можайський кремль
|
Московська область, Можайськ
|
В XVI ст. кам'яною була лише Микольська вежа. Муровані стіни та більшість веж побудовано в 1624 — 1626 рр[16].
|
Фортецю повністю знищено наприкінці XVIII ст. Нині не існує.
|
|
Серпухівський кремль
|
Московська область, Серпухів
|
Білокам'яні[17] стіни кремля, довжиною 933 м були оздоблені 8 вежами. Побудовані в 1552 — 1556 рр.
|
Фортеця відбила напади поляків та запорожців в 1609 — 1618 рр. Розбиралась поступово, починаючи з XVIII ст. Нині залишились лише жалюгідні рештки.
|
|
Висоцький монастир
|
Московська область, Серпухів
|
Архітектурний комплекс XVI — XVII ст. Монастирські мури завдовжки 510 м[18] зведені в 1640-ві рр.
|
Більша частина стін та 3 з 5 веж було знищено більшовиками в 1930-ті рр. Нині мури відновляються.
|
|
Успенський Александровський монастир («Александровська слобода»)
|
Владимирська область, Александров
|
Архітектурний ансамбль в осн. XVI — XVII ст. Муровані стіни та вежі зведено наприкінці XVII ст[19].
|
Іноді монастир називають місцевим «кремлем».
|
|
Спасо-Євфимієвський монастир
|
Володимирська область, Суздаль
|
Архітектурний ансамбль XVI — XVII ст. Муровані стіни довжиною бл. 1200 м та вежі зведено в 1670-ті — 1680-ті рр[20][21].
|
Монастир фактично був цитаделлю міста, бо власне Суздальський кремль не мав мурованих укріпленнь. В царські, пізніше в радянські часи, він слугував в'язницею. Пам'ятка ЮНЕСКО.
|
|
Богоявленсько-Анастасіїн монастир
|
Кострома
|
Пам'ятка архітектури XVI — XIX ст. Муровані стіни з 6 вежами збудовано в 1642—1648 рр[22].
|
Майже всі стіни та вежі знищені в XIX — XX ст. До нашого часу залишилась лише одна вежа, спотворена перебудовою в XIX ст.
|
|
Іпатіївський монастир
|
Кострома
|
Історично поділяється на Старе і Нове міста. Муровані стіни та вежі Старого міста будувались в 1586—1590, 1621—1623 рр., Нового міста — в 1642—1645 рр.[23].
|
|
|
Толзький монастир
|
Ярославль, Толга
|
Монастирські стіни та вежі зведені в 1690-ті рр[24]. митрополитом Іоною (Сисоєвичем).
|
|
|
Ярославський кремль ("Рублене місто")
|
Ярославль
|
Муровані стіни кремля з 16 вежами зведено в 1640-ві — 1670-ті рр.
|
Кремль майже повністю знищено наприкінці XVIII ст., до наших часів залишились лише 2 поодинокі вежі — Вользька та Власьєвська (Знаменська)[25]. Залишки кремля — серед міських пам'яток ЮНЕСКО.
|
|
Спасо-Преображенський монастир.
|
Ярославль
|
Пам'ятка архітектури XVI — XIX ст. Муровані стіни та вежі побудовано в 1560-ті — 1580-ті рр. і повністю перебудовано в 1621 — 1646 рр.
|
Після численних перебудов XIX ст. від первісних мурів залишились лише ділянки стін та дві вежі[26]. Цей монастирський комплекс іноді й називають "кремлем" Ярославля. Пам'ятка ЮНЕСКО.
|
|
Ростовський архієрейський двір («Ростовський кремль»)
|
Ярославська область, Ростов Великий
|
Чудово збережений архітектурний ансамбль, в осн. XVI — XVII ст. Стіни та вежі збудовано в 1670 — 1683 рр[27]. ростовським митрополитом Іоною (Сисоєвичем).
|
До «кремлівського» двору з двох боків приєднано ділянки слабких мурованих огорож. Мури ж власно «кремля» мають 7 високих веж та дві надбрамні церкви-фортеці.
|
|
Борисоглібський монастир
|
Ярославська область, Борисоглібський
|
Чудово збережений великий монастир-фортеця XVI — XVII ст. Муровані стіни засновано в 1545 р., але сучасні зведено в 1650-ті — 1680-ті рр. митрополитом Іоною (Сисоєвичем).
|
Довжина стін — 1040 м.[28], вони мають дві надбрамні церкви-фортеці та 10 веж.
|
|
Микитський монастир
|
Ярославська область, Переславль-Залєський
|
Архітектурний комплекс XVI — XIX ст. Муровані стіни та вежі зведено в 1560-ті рр., перебудовувались[29].
|
Монастир фактично слугував твердинею міста, бо сама Переславльська фортеця була дерев'яною.
|
|
Троїцький Калязинський монастир
|
Тверська область, Калязін
|
Архітектурний комплекс XVI — XVIII ст. Муровані стіни довжиною бл. 700 м з 6 вежами збудовано в 1644 — 1648 рр. майстрами І. та М. Шарутіними[30].
|
Монастир повністю зруйновано більшовиками в 1939 р.
|
|
Смоленська фортеця
|
Смоленськ
|
Величезна фортеця з довжиною стін 6,5 км та з 38 вежами збудована в 1596 — 1602 рр[31]. майстром Ф. С. Конем.
|
Поступово розбиралася в XVIII — XX ст. До нашого часу дійшли великі фрагменти муру з 17 вежами.
|
|
Вяземька фортеця
|
Смоленська область, Вязьма
|
Мала дерев'яні стіни та муровані вежі (1632 р.)[32].
|
Зруйнована в XVIII ст. До нашого часу збереглась лише одна вежа — Спасська.
|
|
Пафнутьєво-Боровський монастир
|
Калузька область, Боровськ
|
Архітектурний комплекс XVI — XVIII ст. Муровані стіни з 6 вежами закладено в 1535 р., зведено у другій половині XVI ст[33].
|
Довжина стін — 673 м.
|
|
Тульский кремль
|
Тула
|
Архітектурний комплекс XVI — XX ст. Муровані стіни з 9 вежами[34] побудовано в 1514 — 1521 рр.
|
Довжина стін — 1066 м.
|
|
Новгородська фортеця
|
Великий Новгород
|
Складалася з кремля та міських укріплень. Мурований Новгородский кремль («Детинець») закладено в 1333 р., в 1484 — 1490 рр. зведено заново Іваном ІІІ[35]. Добре зберігся до нашого часу, хоча в XVII — XIX ст. багато разів перебудовувався та реконструйовувався.
|
Довжина стін кремля — 1,5 км. Із 12 веж кремля втрачені часом 3. Нині кремль — архітектурний ансамбль XI — XIX ст., пам'ятка ЮНЕСКО. А от з численних кам'яних веж міських укріплень (1391 р., перебудовані в 1502 — 1504 рр.) залишилась лише одна — Біла (Олексіївська) вежа.
|
|
Фортеця Ниєншанц (Канці, Шлотбург)
|
Санкт-Петербург
|
Попередниця міста. Заснована шведами в 1611 р.[36], добудована в 1677 р.
|
Муровано-земляна фортеця бастіонного типу. В 1703 р. взято штурмом, знищено бл. 1717 р.
|
|
Петропавлівська фортеця
|
Санкт-Петербург
|
Фортеця муровано-земляна, бастіонного типу. Закладено в 1703 р.[37], сучасного вигляду дістала в 1740-ві — 1780-ті рр. Нині це великий архітектурний комплекс XVIII — початку XX ст.
|
У царські часи слугувала також в'язницею із жорстоким режимом. Пам'ятка ЮНЕСКО. Її окремо розташований кронверк (побудований в XIX ст.) нині займає Артилерійський музей.
|
|
Фортеця Кронштадт
|
Санкт-Петербург, Кронштадт
|
Мури — численні форти та батареї, закладені в 1723 р. З XVIII по XX ст. фортеця — головна твердиня столиці — постійно перебудовувалась та вдосконалювалась.
|
Більшість фортів на острові Котлін та на південному березі Балтики побудовано наприкінці XIX — на початку XX ст. Нині Кронштадт — пам'ятка ЮНЕСКО, хоча більшість укріплень у занедбаному стані.
|
|
Виборзька фортеця
|
Ленінградська область, Виборг
|
Складалась із замку та міських укріплень. Замок закладено в 1293 р[38]. (сучасного вигляду набув у XV — XVII ст.), міські мури зведено в 1470-ті рр. і перебудовано в 1690-ті рр.
|
Сам Виборзький замок непогано зберігся до нашого часу, а від міських укріплень залишились лише 2 вежі — «Кругла» та «вежа Ратуші».
|
|
Староладозька фортеця
|
Ленінградська область, Стара Ладога
|
Перша мурована фортеця побудована ще наприкінці IX ст.[39] варягами. На початку XII ст. зведена знову, потім перебудована в XVI ст.
|
У XVIII — XIX ст. занепала і зруйнувалась. Збереглись 2 вежі (реконструйовані в радянські часи), частина стін та церква Георгія (1160-ті рр.).
|
|
Фортеця Орешек (Нотебург, Шліссельбург)
|
Ленінградська область, Шліссельбург
|
Мури закладено в 1352 р. Фортецю перебудовано наприкінці XV ст.[40], потім шведами в XVII ст.
|
З початку XVIII ст. — в'язниця з особливо жорстоким режимом. Пошкоджена під час війни, частково реконструйована в первісних формах.
|
|
Івангородська фортеця
|
Ленінградська область, Івангород
|
Закладена в 1492 р.[41], перебудована в середині XVI ст. Нині архітектурний комплекс XV — XVIII ст.
|
Дуже пошкоджена гітлеровцями в 1944 р., проте збереглась в основних своїх частинах.
|
|
Фортеця Копорьє
|
Ленінградська область, Копорьє
|
Кам'яну фортецю закладено в 1280 р.[42], перебудовувалась в 1297 р. та на початку XVI ст.
|
Від фортеці залишились залишки стін з 4 вежами.
|
|
Фортеця Ям
|
Ленінградська область, Кінгісепп
|
Закладено в 1384 р.[43], перебудованао XV — XVI ст.
|
Повністю зруйновано в 1681 р. Нині не існує.
|
|
Фортеця Корела (Кексгольм)
|
Ленінградська область, Приозерськ
|
Закладено в 1310 р., перебудовано в XV — XVI ст.
|
Від фортеці залишились рештки стін і однієї з веж[44].
|
|
Псковська фортеця
|
Псков
|
Колись це була найміцніша фортеця Росії — до її складу входили муровані Кремль («Кром») (1337 р.), Довмонтове місто (XIV — XV ст.), два ряди міських укріплень (XV — XVII ст.). Усього було 9,5 км стін та 40 веж[45].
|
Поруйнована часом фортеця була відреставрована та реконструйована в 1960-ті рр. Краще зберігся комплекс Кремля та Довмонтова міста. Від міських укріплень залишились розрізнені вежі та фрагменти ділянок стін.
|
|
Гдовська фортеця
|
Псковська область, Гдов
|
Стіни та вежі були побудовані в 1431 — 1434 рр.
|
Поступово руйнувалась з XVII по XX ст. Нині залишились лише рештки стін[46].
|
|
Ізборська фортеця
|
Псковська область, Старий Ізборськ
|
Закладена ще в XII ст. Муровані стіни з 6 вежами побудовано наново в 1330-ті рр., пізніше обновлялись і перебудовувались. Довжина стін - бл. 850 м[47].
|
Фортеця дуже поруйнована часом, проте зберегла всі основні свої частини. Микольский собор у фортеці — 1330-х рр., дзвіниця — XIX ст.
|
|
Псково-Печерський монастир
|
Псковська область, Печори
|
Муровані стіни з 10 вежами (збереглося 9) побудовані в основному в 1557 — 1565 рр.
|
Довжина стін — 810 м. В XVI — на початку XVIII ст. витримав напади шведів[48].
|
|
Островська фортеця
|
Псковська область, Остров
|
Побудована наприкінці XIV ст., в XV — на початку XVI ст[49]. перебудовувалась, занепала наприкінці XVII ст.
|
Залишки стін майже повністю знищено під час війни. Залишилась лише Микольська церква (1543 р.).
|
|
Порховська фортеця
|
Псковська область, Порхов
|
Закладена в 1387 p., добудовувалась в XV ст[50]. Невелика фортеця з 3 вежами, церквою (XV — XVIII ст.) та дзвіницею (XIX ст.).
|
Нині в дуже занедбаному стані.
|
|
Кенігсберзький замок.
|
Калінінград
|
Закладений в 1255 р. Багато разів перебудовувався в XIV - XVIII ст.
|
В замковій капеллі проходила коронація королів Пруссії. Поруйнований в 1944 - 1945 рр. Руїни остаточно знесено в 1956 - 1957 рр.
|
|
Соловецький монастир
|
Архангельська область, Соловецькі острови
|
Архітектурний ансамбль XVI — XVIII ст. Муровані стіни та вежі збудовано в 1582 — 1594 рр.(майстро Трифон)[51].
|
Витримав численні напади ворогів в XVI — XIX ст. В царські часи слугував тюрмою, в радянські — концентраційним табором. Нині — пам'ятка ЮНЕСКО.
|
|
Новодвінська фортеця
|
поблизу Архангельська
|
Муровано-земляна фортеця бастіонного типу. Збудована до 1700—1714 рр.[52].
|
Дійшла до нашого часу в дуже руїнованому вигляді.
|
|
Фортеця Купецького двора
|
Архангельськ
|
Укріплений торговельний комплекс будувався в 1668 — 1684 рр[53]. (М.Анцин, Д. М. Старцев).
|
Після численних перебудов та руйнуваннь 1770-х рр. — початку XX ст. від фортеці залишились лише залишки з 2 дуже перебудованими вежами.
|
|
Кирило-Білозерський монастир
|
Вологодська область, Кирилов
|
Великий монастир-фортеця, ансамбль XV — XVII ст. Монастир історично поділяється на Старе та Нове міста. Старе місто складається з двох монастирів — Успенського («Великого») та Іванівського («Малого»). Стіни Успенського монастиря зведені в 1523 — 1557 рр., Іванівського — наприкінці XVI ст., Нового міста — в 1653 — 1682 рр.
|
В 1612 — 1616 рр. стіни Старого міста витримали кілька облог та штурмів польсько-литовських військ[54]. Нині музей-заповідник.
|
|
Вологодський кремль
|
Вологда
|
Мури будувались в 1566 — 1571 рр., але кам'яними були лише половина стін та 11 з 23 веж.
|
Кам'яні частини розібрані в XVIII ст. (остаточно — в 1823 р.)[55].
|
|
Вологодський архієрейський двір
|
Вологда
|
Архітектурний комплекс XVII — XVIII ст. Стіни з 4 вежами збудовано в 1671 — 1675 рр[56].
|
Комплекс церковних та світських споруд. Ансамбль розташований в самому центрі колишнього Вологодського кремля, в давні часи він був цитаделлю міста. В XVIII ст. стіни частково перебудовано, одна з веж — повністю втрачена.
|
|
Спасо-Прилуцький монастир
|
Вологда, Прилуки
|
Ансамбль монастиря зведений в основному в XVI — XVIII ст. Стіни з 5 вежами збудовано в 1640 — 1656 рр[57].
|
Довжина муру — 950 м.
|
|
Макаріївський Жовтоводський монастир
|
Нижньогородська область, Макарьєво
|
Архітектурний комплекс XVII ст. Стіни та вежі збудовано в 1662 - 1667 рр[58].
|
В XVII — XIX ст. біля стін монастиря проходив всеросійський Макаріївський ярмарок.
|
|
Нижегородський кремль
|
Нижній Новгород
|
Архітектурний комплекс XVI — XX ст. Стіни та вежі збудовано в 1500 — 1515 рр[59]. італійцем Петром Фрязіним (Пьєтро Франческо).
|
Довжина стіни — близько 2 км. Із 13 веж до нашого часу збережено 12.
|
|
Казанський кремль
|
Казань
|
Архітектурний комплекс XVI — XXI ст. Стіни та вежі будувались в 1552 — 1560 рр. (Постнік Яковлєв) та наприкінці XVI ст[60].
|
Довжина стіни — 1800 м. Із 13 веж 5 втрачено (повністю або частково) при перебудовах XVIII — XIX ст. Кремль — пам'ятка ЮНЕСКО.
|
|
Сизранський кремль
|
Самарська область, Сизрань
|
Кам'яні стіни з 5 вежами будувались з 1683 р.
|
Кремль майже повністю знищено в XVIII ст. Залишилась лише проїзна шатрова Спаська вежа[61].
|
|
Азовська фортеця
|
Ростовська область, Азов
|
Земляна фортеця, з мурованими частинами, бастіонного типу. Зведена в 1770-ті — 1780-ті рр[62].
|
Значна частина фортеці зруйнована часом.
|
|
Астраханський кремль
|
Астрахань
|
Архітектурний комплекс XVI — XIX ст. Стіни з 6 вежами збудовано в 1582 — 1589 рр[63].
|
Довжина стін — 1487 м.
|
|
Дербентська фортеця.
|
Дагестан, Дербент
|
Складається з цитаделі Нарин-Кала[64] та міських укріплень (останні дійшли із значними втратами). Закладена Сасанідами в VI ст., з тих часів неодноразово перебудовувалась.
|
Довжина стін — 3600 м. Нині — пам'ятка ЮНЕСКО.
|
|
Тобольський кремль
|
Тюменська область, Тобольськ
|
Архітектурний комплекс XVII — XIX ст., єдиний в Сибіру мурований кремль. Стіни побудовані С.Ремезовим. Мури складаються з цитаделі — Купецького двору-фортеці (1702 — 1706 рр.)[65] та зовнішніх стін (1708 — 1718 рр.).
|
Частина зовнішніх стін втрачена в XVIII ст.
|
|