Тарасівка (Охтирський район)
село Тарасівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Охтирський район |
Тер. громада | Великописарівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA59040030200032742 |
Облікова картка | Тарасівка |
Основні дані | |
Засноване | 1663 |
Населення | 909 |
Поштовий індекс | 42825 |
Телефонний код | +380 5457 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°28′37″ пн. ш. 35°17′17″ сх. д. / 50.47694° пн. ш. 35.28806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
119 м |
Найближча залізнична станція | Кириківка |
Відстань до залізничної станції |
25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42800, Сумська обл., Охтирський р-н, с-ще Велика Писарівка, вул. Незалежності, 7 |
Карта | |
Мапа | |
Тара́сівка — село в Україні, у Великописарівській селищній громаді Охтирського району Сумської області. Площа — 3293 га. Населення становить 909 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Тарасівська сільська рада.
Село розташоване в долині річки Ворсклиця, за 20 км від Великої Писарівки, вище за течією на відстані 2 км село Дружба, нижче за течією примикає село Крамчанка, на протилежному березі — село Дернове.
Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
- Територія де засноване село з російськомовним населенням почало заселятися в 1633 році. Засновником цього села був виходець з Орловщини (Росія) Тарас Танцев, від його імені і одержало назву село. Тарасівку населяли вихідці з Орловської губернії, з м. Кроми. До цього ці землі називались дикими. Вони були в суцільних лісах та кущах. Першими поселенцями були військові, які стояли на захисті південних кордонів Московського царства.
- За часів полкового устрою Слобідської України (1654–1765) територія належала до Охтирського полку. Після виходу відомого Маніфеста Катерини ІІ про скасування полково-сотенного устрою (8 травня 1765 р.) населений пункт став підпорядковуватися Охтирській провінції Слобідсько-Української губернії. Село Тарасівка входила до Вільнівського повіту.
- З ростом населення та розширенням села Тарасівка жителі вирішили на своїх сходках побудувати церкву з цегли. Тому на окраїні села по дорозі до Пожні було побудовано спеціальні печі для випалювання цегли. Глина для цегли бралася на місці, тут йшов її заміс. Роботи з будівництва церкви почалися в 60 роки XIX століття і продовжувалась декілька років.
- У 1883 році в Тарасівці була побудова школа. Зроблена вона з дерева та обтягнута цеглою. З початку в цій школі було два класи і називалась вона церковно-приходська, де головну виховну роль грали священики, як були самі грамотні в ті часи на селі. Вчились в основному лише хлопці, і то тільки рік.
- У 1882 році тут два тижні перебував відомий український поет—революціонер П. А. Грабовський.
- Заворушення селян відбулося у 1886 році. Совєцька окупація встановлена в грудні 1917 року. В 1919 році в селі був проведений земельний розділ. Першим головою села був обраний Шелєпов Марк Антонович.
- На початку липня 1919 року в село без бою (тому, що Червона Армія відступала) вступили денікінці. В 1929–1931 було створено колективне сільське господарство, яке назване колгоспом ім. М.Горького Пізніше колгосп «Знамя комунізму». Господарство займалось вирощуванням зернових культур, цукрового буряка, соняшника, розведенням тваринництва — м'ясо-молочного направлення.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[1].
- 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Великописарівської селищної громади[2].
- 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великописарівського району, увійшло до складу новоутвореного Охтирського району[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 835 | 91.86% |
російська | 73 | 8.03% |
білоруська | 1 | 0.11% |
Усього | 909 | 100% |
- Богатиренко Владислав Миколайович — український військовик, учасник російсько-української війни[5].
- Ганцев Дмитро Федорович — учасник німецько-радянської війни, повний кавалер ордена Слави.
- Дашутін Григорій Петрович — український політик, народний депутат України.
- Литвиненко Володимир Іванович — лікар, почесний громадянин Кременчука.
- Пісарєв Олександр Григорович — український військовик, учасник російсько-української війни[6].
- ↑ Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 19 червня 2024.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Богатиренко Владислав Миколайович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
- ↑ Тростянецька громада попрощалася із захисником Олександром Пісарєвим. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 11 серпня 2024.